Україна, як і решта країн світу, стикається й надалі стикатиметься з низкою проблем, спричиненими зміною клімату. Намагаючись вирішити ці проблеми і підготуватися до майбутніх змін країни розробляють і впроваджують заходи, які стосуються адаптації до зміни клімату.

Міжурядова група експертів із питань зміни клімату адаптацію до зміни клімату розглядає як пристосування у природних чи людських системах як відповідь на фактичні або очікувані кліматичні впливи або їхні наслідки, що дозволяє знизити шкоду та скористатися сприятливими можливостями.

Існують групи заходів для розв’язання різних аспектів впливу кліматичних змін. Основні з них наступні:

Заходи, спрямовані на формування адаптаційного потенціалу –сприяють на державному та громадському рівнях усвідомленню процесу зміни клімату, його наслідків і можливостей реагувати (дослідження впливу кліматичних змін, плани дій у випадку стихійного лиха, мапи заплав та ін.).

Заходи, спрямовані на зниження ризику та ступеня чутливості – підготовчі заходи, спрямовані на підвищення ступеня стійкості та захисту від короткострокової, середньострокової та довгострокової змін клімату (культивування нових сортів сільськогосподарських культур, хвилевідбійні стінки, системи раннього оповіщення).

Заходи, спрямовані на підвищення потенціалу для подолання наслідків надзвичайних подій – заходи під час та після надзвичайних подій (повеней, пожеж, ураганів) для зменшення наслідків і приборкання стихійного лиха (місця для охолодження під час сильної спеки, спеціальний фонд на випадок надзвичайних ситуацій, спеціальні бригади напоготові для розчищення доріг).

Заходи, спрямовані на отримання вигоди від змінених кліматичних умов (наприклад, вигода від триваліших сезонів вирощування нових сільськогосподарських товарних культур).

Наслідки змін клімату у великих і малих містах, енергетика й концентрація потужних промислових підприємств, забруднення повітря, зарегульованість транспортної системи мають кардинальний вплив на здоров’я місцевих жителів. Попередні дослідження виявили, що багато країн протягом тривалого періоду втілювали у життя стратегії зменшення впливу кліматичних змін на урбанізовані території. Наразі постає питання про їх адаптацію до українських реалій.

Більшість заходів щодо життя в місті стосуються спеки, а саме зменшення її наслідків для населення. Інші можливі заходи стосуються повеней і водних ресурсів в цілому під час або після надзвичайних подій.

• Обов’язкова вимога щодо внесення оцінки ступеня вразливості від наслідків зміни клімату й адаптації до змін у міські та муніципальні плани.

• Розроблення нових стандартів для будівництва екологічних будівель, які б збирали та циркулювали дощову воду. Також запровадження зелених дахів для вже наявних будівель для кращої ізоляції під час спеки та холоду й утримання води.

• Розроблення стандартів ізоляції для міських будівель.

• Перегляд законодавства та правил у сфері планування та будівництва, де б вказувалося, де і як необхідно будувати нові будинки, для того щоб уникнути збитків від надзвичайних подій та явищ. Нові стандарти дизайну для захисту від перегріву (орієнтація будівель у просторі, спорудження стін для затінення, використання назовні світлих матеріалів).

• Визначення меж житлового будівництва для гарантування достатнього надходження свіжого повітря; забудови не повинні перешкоджати потокам свіжого повітря.

• Оновлення міської каналізації для прийняття великої кількості води під час злив, а також розроблення інструкцій діяльності у таких ситуаціях.

• Проведення регулярних перевірок громадських будівель (особливо шкіл), які потребують ремонту і модернізації.

• Планування заходів щодо структурного захисту будівель від сильної спеки: теплоізоляція, захист від сонця зовнішніми жалюзями та вікнами, системами вентиляції.

• Встановлення обмеження та ухвалення стандартів для розташування нових будівель; встановлення вимог щодо висоти будівель і кількості поверхів.

• Створення більшої кількості зелених зон, які б давали тінь, особливо у місцях, де міська спека відчувається найбільше.

• Будівництво фонтанів та інших «водних зон» у місті.

• Створення кращої системи вентиляції для міського підземного транспорту.

В Україні процес розробки національної кліматичної та адаптаційної стратегії наразі перебуває на початковому етапі. Однак, уже розроблені пілотні проекти такого спрямування. Зокрема, місто Кам’янське стало одним з перших населених пунктів України, в якому на основі попереднього дослідження був розроблений комплексний план адаптаційних заходів. Передбачається, що «План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату» буде взято за основу для розробки міської програми з адаптації до зміни клімату після приєднання України до Паризької угоди, що дасть поштовх для розробки аналогічних адаптаційних програм в інших українських містах та розробки національної адаптаційної стратегії. Зокрема, розроблено такі заходи за основними трьома напрямами: заходи з адаптації міста до теплового стресу, до підтоплення, з адаптації зелених зон міста.

Алла Омельченко, докторант ДУ ІЕПСР НАН України