4 квітня 2020 року

15:06:27 04.04.2020 Назад

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРОСТОРОВОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИМИ АКТИВАМИ

Слід визнати, що на сьогодні цифровізація є загальновизнаним світовим трендом розвитку господарських відносин. Цифровий прогрес створює нові можливості несуперечливого підвищення екологічної стійкості на тлі росту прибутковості виробничих систем. Зосереджуючи увагу на інформаційній складовій, компанії вже на даний час продукують нове покоління розширених цифрових пропозицій, які скорочують трансакційні витрати та мінімізують використання матеріальних ресурсів, знижують потреби в енергії, притому збільшуючи дохід. Менеджери, які сприймають цю тенденцію, вимушені переосмислювати значення продуктивності також й природно-ресурсних активів, отримуючи користь від нових зв’язків та паралельно забезпечуючи корпоративну стійкість розвитку.

Оскільки процес цифровізації відкриває простір для квантового цивілізаційного стрибка, всі учасники господарської діяльності об’єктивно повинні активізувати свої зусилля на осмислювання цифрових змін та пов’язаних з ними далекосяжних структурних трансформацій. На сучасний процес розробки сценаріїв сталого розвитку значною мірою починають впливати характеристики віртуальної реальності, штучного інтелекту, структури великих баз даних тощо.

Цифровізація сфери управління природно-ресурсними активами передбачає насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами, що націлені на активізацію електронно-комунікаційного обміну між суб’єктами господарювання, фактично створюючи кіберфізичний простір колаборації агентів бізнес-екосистем з природно-ресурсними об’єктами концентрації інтересів стейкхолдерів, носіїв форм власності, складових правових і фінансових відносин, створюючи при цьому нові джерела доданої вартості.

Отже, для прискореного цифрового розвитку виникає необхідність скоригувати загальний комунікаційний простір за рахунок:

        усунення законодавчих, інституційних, фіскальних та інших перешкод, які заважають розвитку цифрової економіки, включаючи, насамперед, природно-господарську сферу;

        впровадження стимулів та мотивацій для заохочення бізнесу та індустрій економіки в цілому до цифровізації як дієвого засобу доступу до активів;

        створення попиту та формування потреб серед громадян до цифровізації, насамперед через впровадження державою масштабних проектів цифрових трансформацій, зокрема на базі сучасних моделей публічно-приватного партнерства;

        створення та розвиток цифрових інфраструктур як основи використання переваг цифрового світу у повсякденному житті, включаючи платформи щодо досягнення ефективності використання природно-ресурсних активів;

        розвиток та поглиблення цифрових компетенцій громадян для забезпечення їх готовності до використання цифрових можливостей, а також подолання супутніх ризиків;

        розвиток цифрового підприємництва на засадах створення відповідних структур для підтримки інноваційної діяльності, впровадження механізмів фондування, а також стимулювання проектів у природно-господарській сфері.

Вважаємо, що розвиток просторової моделі управління природно-ресурсними активами за допомогою сучасних цифрових технологій має стати державним пріоритетом. Для цього, у першу чергу, варто прийняти окремі законодавчі акти, які б урегульовували відповідні питання створення та функціонування інтегральних платформ управління природно-ресурсними активами територіальних утворень. Обов’язковою складовою такого нормативно-правового забезпечення має стати державна довгострокова програма цифровізації сфери управління природними ресурсами. Відтак, кінцевою метою запровадження цифрових трансформацій має стати не просто доступ бізнесу і громадян до цифрової платформної інфраструктури, а їх стимулювання до використання цифрових платформ та інструментів для участі в господарській діяльності, з формуванням дієвого та активного полі-суб’єктного простору управління, яке спрямовуватиметься на покращення життя, комфорт, освіту, бізнес, сталий розвиток в цілому.

При цьому, загальною закономірністю впровадження проектів цифрової економіки у сферу просторового управління природно-ресурсними активами має бути орієнтація на конкретного споживача і всебічне використання інформації про природно-ресурсний актив, як рушійного фактору активізації господарської діяльності.

 

Відділ методології сталого розвитку