У перше десятиліття ХХІ століття в більшості розвинених  країн було сформовано базові засади платформної економіки як специфічної системи господарювання в рамках загального

концепту цифрової економіки, що побудована на діяльності онлайн-посередників, тобто  операторів платформних утворень, які функціонують у вигляді інтернет-платформ, доповнюючи традиційну економіку й забезпечуючи специфічними методами процеси виробництва, розподілу, обміну й споживання благ.

Ключовим інструментом платформної економіки є  інтерактивна інтернет-платформа у вигляді технологічно орієнтованого, автономного комунікативно-контентного електронного майданчика для підтримки й реалізації взаємодії між різними стейкхолдерами цифрової економіки з метою створення загальної цінності.  На територіальному рівні фактично зароджується новий тип господарювання та управління розвитком регіонів і громад зустрічними взаємодіями структур публічного управління, бізнесу і населення через відкриті, багатофункціональні електронні портали бізнес-екосистемних взаємодій з масою користувачів, що вимагає окремого дослідження.

 При цьому, базовою формою структурного управління природно-господарською системою на перспективу має стати така, що формується на базі мережі Інтернет інтегральна електронно-інформаційна платформа як екстериторіальний, тобто такий, що виходить за географічні рамки конкретної території,  простір зустрічі і взаємодії усіх економічних та інституціональних агентів сфери використання природних ресурсів – органів влади, структур місцевого самоврядування як інституціональних суб’єктів, що від імені народу України реалізують права власності на природні ресурси, підприємств державного сектору, а також бізнес-структур як користувачів природними ресурсами та споживачів продукції і послуг – громадян країни, що організує їх в бізнес-екосистему (рис.1). 

Головне призначення цифрової платформи управління активами території – це ефективне подолання, за рахунок її екстериторіального характеру, як просторових, так і правових, інформаційних та інших перепон та полегшення транзакцій для носіїв проектних ідей, інвесторів і власників ресурсів, що заважають інтеграції останніх як дієвих економічних активів до господарського обігу.   Сутність просторового управління природними активами у межах загального концепту платформної економіки при цьому зводиться до створення просторових умов в якості  управлінської структурної платформи для реалізації завдання оцінки, прогнозування й планування майбутньої господарської діяльності через генерацію проектних ідей як бізнес-задумів, спрямованих на вирішення проблем територіального розвитку та пошук і використання необхідних матеріальних, інформаційних, фінансових, людських та інших ресурсів для  подальшого впровадження їх в життя за допомогою технологій проектного менеджменту. 

Залученням через платформу різноманітних учасників, включаючи структури бізнесу та публічного управління і громадського сектору, передбачається створення високоефективної полісуб’єктної системи просторового управління природно-ресурсними активами, що використовує публічно-приватні взаємодії у двох базових форматах – контрактному та спільної діяльності.  Об’єднана територіальна громада (ОТГ) має стати ключовою ланкою впровадження структурно-проектного управління  на базі платформної економіки, що  функціонуватиме як бізнес-екосистема низового рівня, у якій природні ресурси розглядаються як інтегративний природно-господарський комплекс, зі здійсненням відповідних заходів системно-інтегрального характеру та управлінських синергетичних дій.

Отже, сучасна платформна економіка відкриває широкі можливості для високоефективного управління активами територіальних утворень: по-перше,   для публічного, відкритого і прозорого залучення ресурсів до господарського обігу, а по-друге, для здійснення природно-господарської діяльності на принципах структурного управління та проектного фінансування.  Таким чином, на сьогодні об’єктивно виникає нагальна потреба суттєвої активізації й упорядкування господарської діяльності в Україні на засадах платформної економіки, з визначенням системоутворюючої функції територіального рівня, що передбачає розвиток на муніципальному та регіональному рівнях електронних платформних форм управління природно-ресурсними активами із широким залученням як місцевої влади, так і бізнесу та населення для вирішення завдань територіального розвитку.

Відділ методології сталого розвитку

Бистряков І.К., д.е.н., проф.,

Клиновий Д.В., к.е.н., с.н.с., доц.