Поєднання в агломераціях урборурального типу міських і сільських поселень спричиняє комплекс соціально-економічних проблем, значною мірою пов’язаних із протиріччями інтеграції міського та сільського способів життя. Зазначене становить загрозу як соціально-економічній, так і екологічній безпеці. Однією із наймасштабніших проблем варто вважати насамперед надмірне антропогенне навантаження урбаністичної складової агломерації на навколишнє середовище, що глибоко порушує його природний баланс і створює шкідливі умови для здоров’я населення.

Результати аналітичних досліджень виявили, що рівень захворюваності у містах зріс на 5, поширеності хвороб – на 7%, тобто відбувається хронізація останніх. Разом із тим зменшується кількість хворих з уперше встановленим діагнозом (упродовж останніх семи років майже на 10% у розрахунку на 100 тис. населення). Проте загалом середній житель нашої країни має значно гірший стан здоров’я, ніж сусідніх європейських держав. Це підтверджують, зокрема, такі дані: якщо для громадянина України прожиті роки з поганим станом здоров’я становлять 13% від загальної тривалості життя, яке умовно можна прийняти за 100%, то для, наприклад, чехів 9, поляків – 8%.

Концентрація великої кількості населення у містах створює сприятливі умови для розповсюдження загрожуючих соціальній безпеці явищ: епідемічних хвороб, підвищення кримінногенності, утомлюваності та агресивності міських жителів. Руральна ж складова агломерацій урборурального типу характеризується значно меншим антропогенним навантаженням на довкілля, але сьогодні в багатьох українських селах погіршились екологічні умови проживання, зокрема ті, що пов’язані з якістю водозабезпечення, а також утворенням стихійних сміттєзвалищ. Результати наших досліджень свідчать, що найбільш гострими для сільських жителів є загрози соціально-економічного характеру, насамперед дефіцит робочих місць, низький рівень оплати праці, віддаленість від комунікацій та закладів, що мають вирішальне значення для громадського життя, передусім тих, які надають освітні, медичні, культурні та інші соціальні послуги вищих рівнів. Відповідно, часто проблемними для сільського населення стають якість і доступність медичних та освітньо-культурних послуг, а також потужність інформаційно-комунікаційних систем (насамперед цифрових). Зазначене не сприяє підвищенню рівня соціальної безпеки.

Затяжний та суперечливий перебіг трансформаційних процесів у формуванні агломерацій урборурального типу спричинив загострення диспропорцій через депопуляцію сільського населення, нерегульоване прискорення урбанізації при одночасному нарощуванні темпів зношення міської інфраструктури внаслідок неналежного рівня інвестування. Як результат: підвищились екологічні ризики, загострились соціальні проблеми, під дією яких сформувався особливий простір, що впливає й на специфіку соціо-еколого-економічного розвитку всієї країни.

Для ідентифікації наслідків трансформаційних процесів соціо-еколого-економічної безпеки агломерацій урборурального типу ключовими можуть бути такі показники:

– стан соціально-демографічної ситуації, що включає медико-демографічні показники, у т.ч. коефіцієнти народжуваності, смертності, зокрема дитячої, очікувана тривалість життя, рівень захворюваності (кількість хворих на 10 тис. населення, чисельність інвалідів), а також кількість населення, його структура в межах агломерації урборурального типу (місто, село), вікова структура (молодь, працездатне населення, старше працездатного віку);

– рівень антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище (кількість викидів в атмосферне та водне середовище, лісистість території);

– соціально-економічний розвиток, зокрема величина валового внутрішнього продукту на душу населення, рівень безробіття, частка населення із середньодушовими доходами нижче прожиткового мінімуму, забезпеченість населення житлом, каналізацією, водопостачання, кількість населення з вищою освітою;

– доступність базових соціальних послуг, що визначається кількістю лікарів, середнього медичного персоналу, чисельністю лікарняних ліжок, обсягами витрат на охорону здоров’я в розрахунку на одного жителя, а також територіальною доступністю освітніх і культурно-дозвіллєвих закладів.

У цьому контексті подоланню негативних наслідків трансформаційних процесів та створенню безпечних умов життєдіяльності населення агломерацій урборурального типу сприятиме система правових, фінансово-економічних заходів, які визначають діяльність органів державної влади на загальнодержавному, регіональному та локальному рівнях і спрямовуються на підвищення ефективності сільської економіки, рівня та якості життя населення, раціональне використання та відтворення природно-ресурсного потенціалу сільської території.

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки

д.е.н., проф, заслужений діяч науки і техніки України В.І. Куценко,

м.н.с. В.М. Анісімов