6 серпня 2019 року

19:30:16 06.08.2019 Назад

СОЦІО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН: НОВІ СЦЕНАРІЇ ТА ПРОГНОЗИ РОЗВИТКУ

Основною причиною потепління клімату вчені визначають діяльність людини з середини 20 століття, а саме інтенсивну індустріалізацію. Підвищення температури вже проявляється у глибоких змінах природних систем (збільшення частоти і тривалості посух, повеней та інших видів екстремальної погоди, підвищення рівня моря, утрата біорізноманіття). Це позначається і на рівні та умовах життя населення, насамперед країн із середніми та низькими доходами, послаблення продовольчої безпеки, що, у свою чергу, частково пов'язано зі зростанням міграції та бідності.

Міжурядова група експертів з питань змін клімату підготувала новий спеціальний звіт про вплив глобального потепління на 1,5°С порівняно з  доіндустріальним рівнем та пов'язаних із ними викидів парникових газів у контексті посилення глобальної реакції. Поряд із зазначеним вище у звіті відображено питання координації спільних зусиль щодо досягнення сталого розвитку, ліквідації бідності та проаналізовано варіативність на фоні зростаючих кліматичних загроз та ризиків.

Ключовим висновком є те, що досягнення цілі в потеплінні лише на 1,5°C можливе за умов скорочення викидів та зміни поведінкових моделей і технологій у всіх аспектах суспільства. Результати моделювання ризиків та загроз, викладені у звіті, доводять, що обмеження глобального потепління до 1,5°C зменшить комплексні впливи на екосистеми, здоров'я та добробут людини, а зростання температури на 2°C посилить прояви екстремальних погодних явищ і процесів, підвищення рівня світового океану та, відповідно, зменшення обсягів арктичного морського льоду, вибілювання коралів і втрату екосистем у цілому. При цьому основною вимогою залишається перехід до використання низьковуглецевих видів палива. На думку авторів звіту, інвестиції у низьковуглецеві технології та енергетичну ефективність мають зрости приблизно у п’ять разів до 2050 року порівняно з показниками сьогодення.

Заслуговують увагу й сценарії розвитку (усього три, з різними варіаціями), котрі передбачають обмеження глобального потепління до 1,5 °C. Інструментарій реалізації сценаріїв передбачає охоплення широкого спектра як матеріальних, так й інституціональних та соціальних затрат: від спільного фінансування проектів із запровадження низьковуглецевого розвитку до посилення ролі громадських організацій. За результатами наведених оптимістичних прогнозів, викиди парникових газів мають досягти нульових показників уже до середини століття – у 2040 році, що дає шанс обмежити потепління саме до показника 1,5°C. Дослідники переконані, що чим раніше людство цього досягне, тим менш складними будуть подальші виклики. Крім того, необхідно вирішити питання стосовно всіх речовин-забруднювачів, які спричиняють зміни клімату. У звіті зазначена важлива роль недовговічних, однак дуже потужних, кліматичних забруднювачів, таких як метан і гідрофлуорокарбон (HFC). Хоча діоксид вуглецю (СО2) переважає у процесах довготривалого потепління, скорочення викидів інших забруднювачів може призвести до цілі у 1,5°C за значно коротший проміжок часу, а також до зменшення забруднення повітря.

У новому звіті обмежена кількість інформації про вплив кліматичних змін на формування міського простору й адаптацію соціо-еколого-економічних систем до міських теплових островів. У той же час наслідки змін клімату у великих і малих містах, енергетика й концентрація потужних промислових підприємств, забруднення повітря, зарегульованість транспортної системи мають кардинальний вплив на здоров’я місцевих жителів. Попередні дослідження виявили, що багато країн протягом тривалого періоду втілювали у життя стратегії зменшення впливу кліматичних змін на урбанізовані території. Наразі постає питання про їх адаптацію до українських реалій за такими ключовими напрямками:

        будувати й проектувати з розрахунком на кліматичні зміни майбутнього; 

        приділяти першорядну увагу заощадженню енергії;

        скорочувати кількість автотранспорту;

        створювати інформаційні системи щодо клімату урбанізованих територій;

        підтримувати високі природні рівні теплової акліматизації населення.

Докладніше зі звітом можна ознайомитися за посиланням: https://www.ipcc.ch/sr15/