Згідно з започаткованою у 2014 р. реформою децентралізації влади у наступному, 2015 р. розпочалося практичне втілення заходів та утворення територіальних громад. На першому етапі добровільно об’єдналися лише 786 міських, селищних та сільських рад. У 2017 році, після ухвалення низки законів, процес формування ОТГ отримав новий імпульс, і на сьогодні сформовано вже 725 громад, у 40 з яких призначено перші вибори (на 29 квітня), а ще 20 очікують рішення ЦВК про їх призначення.

У 2017 році активніше почав працювати і механізм співробітництва територіальних громад. Якщо на 1 квітня 2016 р. було зареєстровано 35 договорів щодо спільних проектів, то на сьогодні – 142. З них 54 договори укладено в Полтавській області, по 10 – в Івано-Франківській та Сумській областях. У 5 областях не укладено жодного договору про співробітництво.

Практичні історії розвитку спроможних територіальних громад в Україні в межах поточної реформи децентралізації влади вдало демонструють різноманіття можливостей залучення з цією метою наявних природних ресурсів. Умовно проаналізовані практики стосуються таких напрямів, як екологія, ЖКГ, соціальна сфера, сільськогосподарське виробництво, підприємництво, дорадництво та інші.

Так, мешканці Тячівської ОТГ (Закарпатська область) за основу власного розвитку з метою створення робочих місць та посилення фінансової спроможності обрали місцеві водні ресурси, що мають специфічні та цілющі властивості. В районі т.зв. Чорної Води розташовані джерела з трьома видами цілющої води, у тому числі тією, що допомагає відновленню опорно-рухового апарату людини. Громада ухвалила рішення не будувати великі готелі та санаторії, а зосередитися на популяризації автентичних послуг в умовах незайманої природи та забезпеченні їх економічної доступності широким верстав населення. Відтак вільні ділянки коло цілющих джерел громада виділяє винятково під малоповерхову забудову. У Миколаївській ОТГ на Сумщині реалізується трирічний проект відновлення водовідведення та водопостачання на суму 48 млн грн. За ці кошти також планується модернізувати систему водопостачання та побудувати очисні споруди.

Також в Україні на території об’єднаних громад є багато прикладів успішної реалізації проектів соціальної спрямованості: створення опорних шкіл та дитячих гуртків, модернізації ФАПів та залучення медичних працівників, організації ЦНАПів, бібліотек, клубів та музеїв, будівництва і реконструкції стадіонів та спортивних майданчиків, благоустрою територій (озеленення, освітлення вулиць, ремонту доріг, створення дитячих майданчиків). Всі ці приклади демонструють про-активний підхід громад, що планують свій розвиток, їхню орієнтацію на використання своїх активів – замість традиційного пошуку шляхів вирішення старих проблем.

Значні відмінності між регіонами за динамікою формування об’єднаних територіальних громад в Україні та запровадженням механізму їх співробітництва зумовлені різним ставленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та мешканцями до реформи. На нашу думку, процес об’єднання територіальних громад необхідно пришвидшити, оскільки усвідомлення селянами переваг об’єднання відбудеться лише у випадку позитивних прикладів. До переваг об’єднання слід віднести збільшення повноважень, фінансування, ресурсів для вирішення нагальних питань.

Держава стимулює прискорення реформи консультативно й фінансово. Створюються центри розвитку місцевого самоврядування та регіонального розвитку, зростають субвенції на розвиток інфраструктури громад (майже у 40 раз з 2014 р. до 2018 р.). На 2018 рік передбачені субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг  загального користування місцевого значення на суму 11,5 млрд. грн., на інфраструктуру – 1,9 млрд. грн. У таких умовах добровільно об’єднані територіальні громади мають більше можливостей і ресурсів для повноцінного функціонування та розвитку та відповідальності за всі сфери життя на власних територіях.

Ільїна М.В., к.соц.н., с.н.с.

Шпильова Ю.Б., к.е.н., с.н.с.

відділ проблем економіки земельних і лісових ресурсів