8 березня 2018 року

14:01:38 09.03.2018 Назад

ЗВІТ ФАО: «СІЯТИ НАСІННЯ МИРУ ДЛЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ»

ФАО у своїй  діяльності значну увагу приділяє питанням продовольчої безпеки, підтримка та забезпечення якої стали особливо актуальними на початку нового століття. Задля вивчення цих та пов’язаних із ними актуальних питань, організація розпочала випуск серії публікацій під назвою «Спеціальні дослідження у галузі економіки сільськогосподарського розвитку», у межах яких проводиться аналіз та оцінка забезпечення продовольчої безпеки, сталого сільського господарства, агробізнесу та трансформації сільських районів. Висновки та рекомендації досліджень виступають основою для головних доповідей ФАО.

Як зазначається у прес-релізі організації, у виданнях, запланованих на  початок 2018 р., будуть висвітлені нові дослідження, які стосуються сільськогосподарських та структурних трансформацій в різних контекстах розвитку, а також довідкові дослідження, які стосуються взаємозв’язку між зміною клімату, продовольчою безпекою та харчуванням.

Друге видання серії «Сіяти насіння миру для продовольчої безпеки» досліджує питання забезпечення продовольчої безпеки, визначає її основні характеристики та зв’язок між політикою у цій сфері та можливими конфліктами.

Як зазначається у дослідженні, будь-які політичні, громадянські чи воєнні конфлікти спричиняють порушення звичного життя людей, призводять до погіршення його якості, голоду, недоїдання. Більшість тих, хто голодують, проживають у зонах військових конфліктів: останні зменшують доступ громадян до харчових продуктів та погіршують їх якість. Особливо руйнівними такі конфлікти є для сільських територій, де вони нищать агропромислове виробництво та звичний триб сільського життя, перешкоджають доступу селян до ресурсів, необхідних для ведення сільського господарства.

Часто саме усвідомлення соціальною або етнічною групою можливості виникнення продовольчої небезпеки через ситуацію соціально-економічної чи політичної нестабільності і спричиняє виникнення або загострення конфлікту. Продовольча небезпека, що виникає внаслідок конфліктів, має глобальний контекст. Так, намагаючись урятуватися, люди, що перебувають у зоні дії конфліктів, мігрують усередині країни та між країнами, регіонами і континентами. Наприклад, лише у 2016 р. було вимушено переміщено понад 64 мільйона людей. Таким чином конфлікти змінюють загальну картину світу, а продовольча небезпека в одній його частині змінює систему управління та соціального забезпечення в іншій. 

Порядок денний на 2030 рік особливо наголошує на зв’язку між сталим розвитком та миром у світі, закликає до поглиблення співпраці з метою попередження та розв’язання конфліктів. У 2016 р. ООН ухвалила відповідні резолюції, де громадянський мир визначено передумовою сталого розвитку та представлено нові підходи до розуміння причин конфліктів, їх попередження, недопущення ескалації, припинення і розв’язання. ФАО у свою чергу докладає зусиль для захисту, збереження та поліпшення добробуту фермерів, рибалок, пастухів, лісників та всіх тих, хто займається сільським господарством і використовує для цього природні ресурси.

Як показують дослідження відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів ДУ ІЕПСР, питання продовольчої безпеки також актуальні і для України. Разом з тим, не зважаючи на перелік сприятливих факторів для її підтримки, позиції держави не є високими. Україна у Глобальному індексі продовольчої безпеки 2017 р. (який оцінює основні аспекти фінансової і фізичної доступності продовольства, а також якості та безпеки продуктів харчування), займає 63 місце.

Пріоритетним фактором підтримки безпеки є розвиток аграрнного виробництва, яке, згідно оцінки українських та зарубіжних експертів, виступає одним із базових факторів розвитку економіки України в цілому. Разом з тим, важливо акцентувати, що параметри зазначеної діяльності формуються під дією агроекологічних обмежень при існуванні стимулюючих можливостей подальшого розвитку, до числа яких можливо зарахувати розширення доступу до світових ринків, динаміку цін на продовольство, сприятливі природно-кліматичні умови, потенціал родючості ґрунтів та ін. Крім того, важливу роль відіграє потенціал агролісомеліорації, зокрема, захисного лісорозведення у контексті науково обґрунтованого землеустрою.

Значний потенціал має залучення до обігу площ у зоні ризикованого землеробства, що потребує активізації системи заходів у контексті екологічного реінжинірингу. Для прискорення цього необхідним є посилення державної підтримки та залучення іноземних інвестицій. Важливо сформувати передумови до залучення приватних інвесторів, зокрема, у рамках проектів державно-приватного партнерства.