21 лютого 2018 року

18:26:55 21.02.2018 Назад

ЗА ДАНИМИ ООН, ГЛОБАЛЬНИЙ ПОПИТ НА ПРІСНУ ВОДУ ДО 2030 РОКУ ПЕРЕВИЩИТЬ ПРОПОЗИЦІЮ НА 40%

Водні ресурси сьогодні є основою забезпечення продовольчої стабільності в усьому світі, здоров'я людини, виробництва енергії, промислового виробництва і біологічного різноманіття. Натомість, дефіцит прісної води нерідко стає причиною конфліктів, а повені призводять до загибелі людей, руйнувань, пошкодження водних резервуарів, що загрожує зростанням випадків інфекційних захворювань.

У доповіді Організації Об'єднаних Націй (ООН), присвяченій питанням транскордонних водотоків, повідомляється, що у випадку подальшого інтенсивного виснаження водних ресурсів до 2050 року хронічно або тимчасово не вистачатиме питної води 25% населення світу. Як зазначається у документі,  в  умовах зростання потреби в питній воді( до середини століття приблизно на 40%), а також глобальних кліматичних змін, що впливають на всі країни, проблема  браку питної води викликає все більше занепокоєння.

Згідно зі схваленими ООН  експертними прогнозами, глобальний попит на прісну воду  2030 року перевищить пропозицію на 40% у результаті комплексу чинників, у тому числі зміни клімату, діяльності людини і зростання кількості населення. У середньостроковій перспективі деградація навколишнього природного середовища і зміна клімату призведуть до скорочення їх запасів у багатьох державах,  які розвиваються. І це при тому, що сьогодні понад 1 млрд населення людей не має достатнього доступу до води, а ще 2,7 млрд потерпає від браку води щонайменше протягом одного місяця на рік.

Проблеми, пов’язані з доступом до водних ресурсів, існують і на території України, зокрема для мешканців багатьох сіл депресивних регіонів. За даними Спільної моніторингової програми ВООЗ/ЮНІСЕФ, централізованим водопостачанням користується лише 22% сільських мешканців, а близько близько 11 млн  -  змушені використовувати інші джерела – струмки, криниці, неглибокі свердловини.

Найбільш складна ситуація стосовно доступу до питної води сформувалася в окремих районах Донецької та Луганської областей. Відповідно до даних ЮНІСЕФ в Україні, понад 1,3 млн громадян на сході держави практично не мають такого доступу, понад 470 тис., включаючи 118 тис. дітей, також зіштовхуються із серйозними проблемами, пов’язаними із забезпеченням якісною водою на непідконтрольних територіях. Значна кількість сімей змушена використовувати її із автоцистерни або виїжджати в сусідні села, щоб отримати воду з функціонуючих свердловин. Незважаючи на те, що місто Маріуполь з населенням  500 тис. чол.  перебуває під державним контролем, більше не отримує води з  водного каналу Сіверський Донець–Донбас, який було пошкоджено, воно використовує впродовж тривалого періоду водосховище, котре швидко виснажується.

За даними порталу ReDonbass, сьогодні пошкоджено 7 об’єктів водопостачання, а безпосереднє устаткування з постачання води на Донбас перебуває в критичному стані. У свою чергу, Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні заявлено про суттєву нестачу водопостачання в непідконтрольних районах, а також неможливість  забезпечення належної якості води у зв’язку з  відсутністю хімічних речовин для її обробки.

Зважаючи на зазначене  2018 року ЮНІСЕФ за підтримки уряду Німеччини планує збільшити обсяги гуманітарної допомоги українським комунальним підприємствам водопостачання та водовідведення, а також децентралізованим системам водопостачання. Так, для Луганської області виділена гуманітарна допомога в розмірі 4,5 млн євро. Крім того, вона має наміри продовжувати роботи в  напрямі водопостачання, санітарії та гігієни для населення регіону, яке постраждало в результаті бойових дій.

Також ЮНІСЕФ забезпечить жителям Донецької області доступ до питної води, продовживши відносини з КП «Вода Донбасу»підписанням  меморандуму, у рамках якого надаватиметься фінансова, технічна і матеріальна підтримка, включаючи забезпечення матеріалами допомогу у виконанні ремонтних робіт для поліпшення інфраструктури водопостачання та санітарії. На КП «Вода Донбасу» покладаються завдання формування нормативно-правової бази для реалізації узгоджених проектів, своєчасної установи і належної експлуатації устаткування, переданого ЮНІСЕФ.

В умовах зростання дефіциту водних ресурсів в ООН визначили, що державам і приватному сектору необхідно вкладати більше інвестицій у проекти поліпшення водосховищ, повторного використання стічних вод, а також у наукові дослідження, що сприяють створенню більш стійких сільськогосподарських систем для малих фермерів.  Наприклад, структурний відділ ООН розробив проект конвенції щодо  розподілу водних ресурсів у Центральній Азії, зокрема для урядів 4-х країн регіону: Киргизстану, Казахстану, Таджикистану і Узбекистану. З цією метою активізувалася співпраця у сфері водних ресурсів - організовуються двохсторонні водні комісії, укладаються відповідні угоди тощо.

Сьогодні  зусилля сконцентровані на більш ефективному управлінні водними ресурсами, від яких залежить економічний розвиток цілих регіонів. Зважаючи на світові загрози у сфері водокористування, упродовж останніх років особлива увага в ООН приділяється використанню нових технологій для вирішення проблем, пов'язаних з дефіцитом води і кліматичними наслідками планетарного потепління. Зокрема, презентовано першу глобальну систему спостереження за опадами в режимі реального часу за допомогою програми iRain. Крім того, за підтримки ЮНЕСКО здійснюється комплекс заходів щодо зміцнення міжнародного співробітництва у сфері гідрології. Однак реалізація глобальних ініціатив передбачає формування на законодавчому рівні нових підходів до вирішення проблем, пов’язаних  із водокористуванням.  

Відділ економічних проблем водокористування

к.е.н., с.н.с. О.С. Колтунович