23 вересня 2017 року

09:17:43 23.09.2017 Назад

ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ

Важливим питанням забезпечення сталого інвестування у сфері природокористування є розвиток фінансового сектору національного ринку спільного інвестування відповідно до європейських норм. На разі саме такі галузі, як видобування корисних копалин, агропромислове виробництво, в тому числі лісове господарство, інфраструктура, включаючи альтернативну енергетику, транспорт, туризм та рекреацію здатні, по суті генерувати високі доходи на вкладений капітал і є привабливими для спільного інвестування. При цьому важливо забезпечити можливість як національним, так і закордонним інвесторам виходити з власними пропозиціями на інвестиційний ринок у сфері використання природних активів та вкладати кошти в цінні папери територіальних корпорацій з управління природними ресурсами, котрі формуються на основі публічно-приватного партнерства в процесі децентралізації управління природокористуванням.

На нашу думку, найбільш адекватним потребам національної економіки є такий інвестиційний механізм у сфері використання природних активів, який передбачає не тільки і не стільки особисте, одноосібне, а переважно колективне інвестування через фінансових посередників – інститути спільного інвестування, а саме корпоративні та пайові інвестиційні фонди. Доходи в установах спільного фінансування можуть бути значно вищими за банківський відсоток, оскільки у їх фінансових активах велику роль відіграє не депозитний і позиковий, а саме акціонерний капітал, який здатен генерувати доходи за високою ставкою, що перевищує норму дохідності для фінансового сектору.

Інститутом спільного інвестування може бути взаємний фонд інвестиційних компаній, корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. Функціонування та спеціалізація такої структури можуть стосуватися лише сфери використання природних активів, при цьому не виключена співпраця з іншими емітентами активів, а саме з територіальними корпораціями з управління природними ресурсами SPV-типу.

Отже, на момент емісії цінних паперів корпоративними структурами SPV типу необхідно, з одного боку, створити систему власних інститутів спільного інвестування, які б акумулювали вкладення у сферу природокористування, спрямовуючи кошти інвесторів у відповідні цінні папери, емітовані корпоративними користувачами природних активів, а з іншого – забезпечити таку економіко-правову базу їх функціонування, котра б відповідала Європейським вимогам і сприяла  залученню закордонного інвестора, зокрема з країн ЄС.

Також одним із цільових завдань розвитку спеціалізованих інститутів спільного інвестування, що діятимуть паралельно з проектними компаніями, територіальними корпораціями з управління природними ресурсами, може бути спільне (консолідоване) фінансування конкретних проектів шляхом формування відповідних цільових інвестиційних портфелів. Тобто звернення до такого інституту в цьому випадку можуть бути двосторонніми – як з боку інвестора-вкладника з метою пошуку бажаного інвестиційного інструмента (акції, облігації, інвестиційні сертифікати, акції пайового корпоративного інвестиційного фонду, заставні, зокрема іпотечні сертифікати, приватизаційні й товаророзпорядчі цінні папери) так й емітента цінних паперів з метою пошуку інвестора.

Таким чином, інститут спільного інвестування може виконувати функцію професійного фандрайзингу (пошуку інвестора), формування пулів активів для підприємницьких структур, що діють у сфері використання природних активів.

 

 

Відділ комплексної оцінки та управління природними ресурсами