22 серпня 2017 року

21:43:25 22.08.2017 Назад

ПЛАТЕЖІ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ: ДОСВІД ЄС

 Платежі за використання земельних ресурсів відіграють важливе значення у системі економічних рахунків держави. Разом з тим, як показує українська практика, визначаючись значним потенціалом, ці надходження досі не є дієвим економічним механізмом, здатним формувати реальний вплив на функціонування комплексу. Крім того, сформована в Україні система платежів за користування земельними ресурсами на поточний момент не може забезпечити реальне відображення адекватної вартості ресурсу та їх екологічної цінності, що б дало змогу впроваджувати політику раціонального землекористування. Основними причинами цього є, серед іншого, низькі норми платежів за користування ресурсом. Безперечно, крім цієї причини, можливо виділити і ряд інших, але вони, в основному, і зумовлюють такі норми. Поглянемо на європейський досвід формування ренти за використання земельних ресурсів.

Статистична база для аналізу та оцінки представлена у переліку Research Paper. Agricultural Land Prices and Rents data for the European Union. December 2016 / European Commission. Eurostat. Згідно методики оцінки, рентний показник земель сільськогосподарського призначення являє собою ціну оренди одного гектара сільськогосподарських земель у звітному періоді (календарний рік). Ціни на оренду збираються від особи, яка орендує сільськогосподарську землю для сільськогосподарського використання (сплачена ціна оренди).

Вартість оренди земель сільськогосподарського призначення повинна включати: платежі, оцінені за ціною поточного року; вартість відповідних податків; за винятком прав, пов’язаних з цією землею; орендної плати будинків або житлових приміщень, що знаходяться на ній, та будь-яких інших витрат, пов’язаних з іншими активами, крім земель сільськогосподарського призначення та ін.

Як показує статистика, при середньому значенні рентних платежів з 1 га землі у 232,3 дол. США, багато країн перевищує цю величину. В основному це країни Західної Європи (табл.).

Таблиця

Рента з 1 гектару землі (rent agricultural land), для окремих країн ЄС, дол. США, max → min*

* Research Paper. Agricultural Land Prices and Rents data for the European Union. December 2016 / European Commission. Eurostat

** у довіднику наводиться інформація для переважної більшості країн ЄС, але не для всіх

*** країни групи I – високі значення, II – середні величини, III – низькі.

Максимальні величини тяжіють переважно до країн “старої Європи”. Формуючи групу I із середньою величиною в 476 дол. США, вони визначаються найбільшою присутністю тенденцій зменшення величини рентних платежів (у 2 країн з 5). Перехідні позиції показують країни II групи з середнім показником 197,2 дол. Більша частина країн групи визначається тенденцією зростання ренти. Найменші величини характерні країнам III групи, до складу якої належать переважно країни “нової Європи”. Середня величина по групі становить 70,1 дол. США рентних платежів з 1 га землі за рік. Подібно до попередньої групи, більша частина країн групи визначається тенденцією зростання ренти.

Досить високим є розмах варіації за показниками країн. Як показує оцінка, різниця між максимальним і мінімальним значеннями становить приблизно 20 разів.

Цікавою є ситуація з найближчими сусідами України. Вони не належать до однієї групи, а входять до різних. Лідером серед них є позиція Польщі з величиною 243,04 дол. (до речі, за показником вартості 1 га землі, що обробляється, позиції цієї країни також були високими). Місце країни у рейтингу ренти перевищує навіть значення Франції та Іспанії (рис.). Високу позицію займає і Болгарія.

Рис. Регіональний профіль рентних показників окремих країн за напрямком південний захід → північний схід


На відміну від цих країн, існує і інша група сусідніх до України країн з меншими значеннями. Їх величини ренти коливаються від 42 до 100 дол.

Характерною є ситуація, коли країни межують між собою, а величина ренти значно різниться. Наприклад, варіація між значеннями Польщі та Словаччини становить близько п’яти разів.

Україна, у контексті інтеграції до ЄС, має враховувати кращі європейські практики та впроваджувати такі підходи та інструменти регулювання, здатні забезпечувати як досягнення економічного ефекту, так і дотримання екологічних пріоритетів.

Анатолій Сундук, д.е.н., с.н.с.

завідувач відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів