Поняття соціальна безпека, що сформувалося нещодавно у вітчизняній науковій думці, в дискурсі четвертої промислової революції абсолютно нове. Це обумовлено тим, що власне концепт останньої не є цілковито усталеним. Оцінка впливу наслідків четвертої промислової революції характеризується важко прогнозованістю, що визнають розробники зазначеної концепції. І це цілком виправдана позиція. Адже, як свідчить досвід прогностичної та футурологічної діяльності, реально неможливо було спрогнозувати виникнення та, відповідно, соціально-економічні наслідки поширення таких матеріальних феноменів сучасного світу, як комп’ютери, Інтернет, мобільний зв’язок, смартфони, без яких наразі уявити життя сучасної людини складно.

Розглядаючи позитивні та негативні тенденції соціальної безпеки в умовах четвертої промислової революції та напрями їх реалізації, насамперед необхідно акцентувати увагу на докорінних змінах у розвитку продуктивних сил, пов’язаних з переходом до нового принципу виробництва як у технологіях, так і взаємовідносинах суспільства і природи.

Доцільно розглянути негативні соціальні наслідки революції. Нині показники, які характеризують демографічну ситуацію найбільш економічно розвинених країн як головної бази четвертої промислової революції, характеризуються стійкими тенденціями до зниження народжуваності, але на тлі зростання тривалості життя населення, за рахунок чого відбувається його загальне постаріння.

Очевидно, що внаслідок здійснення процесів четвертої промислової революції, порівняно з попередніми, створюється менше робочих місць. Зазначена ситуація містить ризики зростання технологічного безробіття, що, безперечно, здатне спричинити соціальну напругу і тим самим загрожувати соціальній безпеці.

Загроз установить і те, що у зв’язку із четвертою промисловою революцією на ринку праці виявляється тенденція до поляризації, а саме: зростання зайнятості у високодохідних когнітивних і творчих професіях та низькодохідній ручній праці, але її значне зниження в середньо дохідних стандартних спеціальностях, притаманних середньому класу.

Виділяють дослідники і позитивні соціальні наслідки четвертої промислової революції. Найбільш помітними вони будуть насамперед в охороні здоров’я, що є важливою сферою, в якій мають втілюватися здобутки генної інженерії. Завдяки цьому можливо радикально змінити підходи до боротьби з нині невиліковними хворобами і підвищити тривалість життя людей.

Одним з технологічних драйверів четвертої промислової революції є розробка нових полімерних матеріалів, придатних до вторинного використання, як важливий кроку напрямі створення циркулярної економіки (замкнутого циклу), що працює за принципом самовідновлення і не має жорсткого причинно-наслідкового зв’язку між виробничим зростанням і потребою в ресурсах. Упровадження цих досягнень, безперечно, сприятиме сталому розвитку, який зберігає довкілля, а отже, й соціальній безпеці.

Нова реальність, сформована техніко-технологічними досягненнями четвертої промислової революції, не лише забезпечить численні нові особистісні можливості, але і внутрішні зміни. Зазначене стосуватиметься того життєвого простору, в якому людина працює і відпочиває, спілкується з іншими та самовиражається. Це приведе також до змін окремих етичних й естетичних принципів її життєдіяльності, способів пізнання дійсності.

Наведене вище загрожує також занепадом традиційних суспільних механізмів, регулюючих поведінку людини в соціумі, що, безперечно, негативно вплине на соціальну безпеку. Водночас дослідники прогнозують зростання кібер-злочинності. Окрім того, негативним наслідком четвертої промислової революції, що посилить загрози соціальній безпеці, вважають можливість істотного поширення екстремістських ідей та ідеологій. У ході таких змін також формуються передумови для виявлення деструктивних форм поведінки. Відповідно, суттєво зростає роль освітньої, культурно-просвітницької і дозвіллевої діяльності, що мають відповідати у тому числі й вимогам гарантування соціальної безпеки в умовах четвертої промислової революції.

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки