У Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 23 лютого 2016 року відбулися парламентські слухання на тему «Пріоритети діяльності Уряду в екологічній та природоохоронній сфері на 2016 рік», на яких було представлено бачення виконавчої влади основних напрямів та механізмів реалізації екологічної політики в контексті досягнення євроінтеграційних цілей. 

Виконувач обов’язки міністра екології та природних ресурсів України Ганна Вронська представила урядовий варіант гармонізації українського законодавства до європейського природоохоронного права через внесення змін до Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та прийняття Законів України «Про стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на довкілля».

Очільник міністерства обґрунтувала доцільність розроблення законопроекту «Про систему торгівлі дозвільними одиницями на викиди парникових газів», внесення змін в законодавчі акти, які регулюють процеси впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами та використання земель водного фонду.

Також було акцентовано увагу на необхідності збільшення площі природоохоронних територій до середньоєвропейського рівня та формування національної екомережі, зокрема через створення Чорнобильського радіоекологічного біосферного заповідника площею 227 тисяч гектарів, Смарагдової мережі природоохоронних територій як аналогу Європейської мережі НАТУРА 2000 на площі більше 8% території України.

Ганна Вронська представила перелік заходів, які плануються у 2016 році, зокрема щодо реформування системи поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а також реформування геологорозвідувальної галузі. Урядовець наголосила на необхідності запровадження механізму державно-приватного партнерства для стимулювання охорони вод, забезпечення раціонального використання водних ресурсів та меліорованих земель.

Саме державно-приватне партнерство має стати дієвою формою залучення інвестицій у відтворення природно-ресурсного потенціалу та охорону довкілля, оскільки не передбачає переходу прав власності на природні та природно-господарські об’єкти до приватних підприємницьких структур. Тому висловлювалися думки учасників парламентських слухань стосовно розробки пропозицій по розширенню переліку сфер застосування угод державно-приватного партнерства щодо користування природними та природно-господарськими об’єктами (внесення до переліку корисних копалин, земель лісового фонду, водних об’єктів місцевого значення) через внесення змін до статті 4 (сфери застосування державно-приватного партнерства) та статті 5 (форми здійснення державно-приватного партнерства) Закону України «Про державно-приватне партнерство».

Впровадження інститутів державно-приватного партнерства у сферу природокористування сприятиме залученню приватних інвестицій у відтворення та охорону природних ресурсів, які перебувають у державній і комунальній власності, та забезпечить безпосередню участь територіальних громад у перерозподілі та використанні природних ресурсів, що знаходяться у межах населених пунктів, а також на прилеглих територіях у межах територіальної громади.

Василь Голян, заступник директора ДУ ІЕПСР НАН України