16 жовтня 2015 року

11:21:11 16.10.2015 Назад

ЛОКАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА:

ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СТАЛОГО ПРОСТОРОВОГО УТВОРЕННЯ

Завдання по створенню сталих локальних просторових утворень є надзвичайно актуальними в контексті розвитку процесів децентралізації та формування самодостатніх територіальних громад. Головною метою таких утворень є генерування та збереження економічної, соціальної та екологічної сталості, відтворення економічного, соціокультурного та асиміляційного потенціалу. Розглянемо особливості територіально-організаційних утворень та осередків для організації їх ефективного функціонування та економічної доцільності в умовах ресурсно-екологічних обмежень. Маючи за мету створення гармонійного простору для цілей рекреації, зеленого туризму, оздоровлення дітей, такі ініціативи, як правило, стикаються з типовими економічними та інституційними питаннями. Використовуючи набутий досвід, доцільно обґрунтувати шляхи прийняття  оптимальних економічних, соціальних та екологічних рішень щодо організації стабільного і незалежного функціонування подібних осередків.

Отже, питання сталого розвитку локальних територіально-організаційних утворень нового типу (осередків, центрів, екопоселень та ін.) є наріжним каменем щодо їх створення в сучасних умовах.  Пріоритетними для даних утворень є можливість організації простору з високим рівнем  екологічної безпеки та рекреаційної спроможності територій, що важко забезпечити в умовах високоурбанізованого та інтенсивно освоєного простору.  Потреба формування екологічно орієнтованого життєвого середовища в таких осередках обумовлена необхідністю розширення можливостей відновлення для міських жителів. Прикладом такого досвіду є проект «Тетерівський кіш» щодо створення  сімейного навчально-оздоровчого центру на березі р. Тетерів біля с. Городське  (Коростишівський район Житомирської області).

У процесі реалізації проекту на земельній ділянці площею 2 га постало завдання комплексного та одночасно виваженого освоєння території для родинного відпочинку і навчання. При цьому питанням забезпечення сталого екологічно, економічного та соціального розвитку приділялась надзвичайно серйозна увага.

Серед екологічних чинників сталого розвитку розглядались наступні:

• природні умови та географічне розташування;

• наявність поблизу екологонебезпечних об’єктів (шкідливих виробництв, сміттєзвалищ та ін.);

• рівень забруднення навколишніх прісних водойм;

• рекреаційна ємність території.

Серед економічних чинників сталого розвитку території виділені питання:

• безперебійного енерго- та водозабезпечення (зокрема, питною водою);

• створення власного підсобного господарства (ділянки для вирощування екологічно чистої овочевої продукції).

Питання сталого соціального розвитку осередку розглядалися в контексті: 

• налагодження  конструктивного співробітництва з місцевими органами влади, загальноосвітньою школою с.Городське і місцевим населенням;

• урахуванням історико-краєзнавчих особливостей околиць с. Городське.

Головними обмежуючими чинниками при освоєнні даної території визнано: відсутність централізованого енергопостачання і джерела чистої питної води, недостатня рекреаційна ємність території, складні умови для вирощування власної сільськогосподарської продукції, екологічна доцільність і соціальні аспекти. Проте, найбільш принциповими питаннями сталого розвитку осередку стали складові його життєзабезпечення, а саме завдання автономного безперебійного енергопостачання і енергозбереження та забезпечення  питною водою.  

У результаті пошуку оптимального рішення в побудованій садибі створена система автономного енергопостачання, до якої входять два акумулятори, які заряджаються за допомогою двох сонячних панелей через контролер. Електромережа будинку розрахована на 12 Вт, але також передбачено два інвертори з вихідною потужністю 300 і 1500Вт для можливого живлення пристроїв. Але освітлення  відбувається за допомогою світлодіодів від мережі 12Вт, що має важливе значення для протипожежної безпеки.                  

У системі теплозбереження будинку використовується сонячний колектор. Принцип його дії  полягає в засмоктуванні повітря з будівлі, обігріву під дією сонячних променів і поставлянні назад у приміщення підігрітим до температури близько 28 град. С при найнижчому положенні Сонця над горизонтом у наших широтах. Основне завдання колектора – зменшення затрат на опалення  (у середньому на 15% у найбільш холодні місяці) та енергозбереження. Крім того, в осередку створено ділянку з органічного городництва та пермакультурного землеробства як підсобне господарство, а також обладнана власна пасіка та сушарка, де проводиться заготівля трав та сухофруктів.

Варто зазначити, що питанням сталого соціального розвитку осередку приділялась значна увага на всіх етапах розвитку проекту. У результаті конструктивного співробітництва з місцевими районними органами влади, сільрадою та загальноосвітньою школою с. Городське надавалась як матеріальна, так і організаційна допомога в проведенні різних заходів та свят села (наприклад, фольклорні свята, свято врожаю, козацькі звитяги та ін.). Ознайомчі екскурсії для школярів Житомирщини та Київщини стали складовою діяльності осередку. У свою чергу, під час дитячих таборів організовуються екскурсії до краєзнавчого музею с. Городське, де частково представлені матеріали розкопок на території села, проведені Інститутом археології НАН України, зокрема предмети трипільської культури. Це сприяє розширенню соціальної взаємодії з місцевим населенням, формуванню доброзичливої атмосфери по відношенню до діяльності центру.

Досвід реалізації проекту дає підстави стверджувати про можливість організації стабільного незалежного функціонування подібних осередків, де гармонійно поєднані довкілля та забудова, з метою забезпечення потреб родинного відпочинку, який включає екологічну освіту та виховання, а також відродження культурної спадщини. Але, необхідно зазначити, що питання інституціонального забезпечення таких ініціатив стає нагальним з погляду стабілізації стосовно зовнішніх факторів впливу. В цьому напряму конструктивним убачається створення територіальних громад, які мають реалізовувати законодавчі механізми впровадження екологічних ініціатив на регіональному рівні. Крім того, актуальним є налагодження дієвого економічного механізму функціонування локальних територіально-організаційних утворень нового типу для забезпечення їх сталого розвитку. Перспективним у цьому контексті є створення мережі подібних осередків для обміну досвідом та послугами. Розвиток повноцінних економічних відносин у рамках невеликих співтовариств може забезпечити різноманітність, самоокупність і самодостатність таких ініціатив.

 

Експертний коментар підготовлено у відділі економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку (автор –  к.е.н. І.В. Патока)