23 березня 2015 року

14:59:29 23.03.2015 Назад

УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ ПОТРЕБУЄ СИСТЕМНИХ ЗМІН: НОВИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

19 березня 2015 року відбувся всеукраїнський круглий стіл  «Екологічні та соціально-економічні особливості управління природними ресурсами в умовах децентралізації влади». Ініціаторами організації цього заходу виступили Національний університет біоресурсів і природокористування України й Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку національної академії наук України». Метою проведення круглого столу стала необхідність розроблення практичних рекомендацій щодо реформування системи управління природними ресурсами в умовах децентралізації.

У роботі всеукраїнського круглого столу взяли участь академік НААН України, директор Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Михайло Хвесик; доктор економічних наук, професор, заступник директора з науково-організаційної роботи Василь Голян; доктор економічних наук, професор Ігор Лицур; кандидати економічних наук Тетяна Носуліч, Оксана Сакаль та Наталія Третяк.

У своєму виступі академік НААН України Михайло Хвесик зазначив, що реформування системи управління природними ресурсами в бік її децентралізації має відповідати моделі управління природокористуванням, яка домінує в європейських країнах, щоб сприяти прискореній імплементації природоохоронних та природно-ресурсних директив ЄС.

На його переконання, недостатній  рівень позитивного впливу використання природних ресурсів на темпи соціально-економічного розвитку, особливо сільських депресивних територій, пов’язаний з відсутністю реальних прав у територіальних громад розпоряджатися природними ресурсами на прилеглих територіях.

Виходячи з необхідності підвищення вагомості природно-ресурсного чинника в соціально-економічному піднесенні сільських населених пунктів, проголошений стратегічний курс на  децентралізацію влади та реформу місцевого самоврядування має обов’язково включати заходи стосовно передачі у власність територіальних громад природних активів, розміщених на прилеглих територіях, що сприятиме зміцненню  фінансової самодостатності місцевого самоврядування через збільшення надходжень природно-ресурсних платежів до бюджетів базового рівня та стане запорукою розвитку малого й середнього підприємництва.

У доповіді доктора економічних наук, професора Василя Голяна було проаналізовано основні тенденції у фінансуванні меліоративних заходів у зоні осушувальних меліорацій та розглянуто існуючі законодавчі прогалини щодо імплементації угод державно-приватного партнерства як ефективної форми інвестиційного забезпечення відновлення меліоративних систем на осушуваній території. Він запропонував розширити специфікацію конкретних форм державно-приватного партнерства з внесенням відповідних змін у Закон України «Про державно-приватне партнерство».

Значний інтерес в учасників круглого столу викликали доповіді доктора економічних наук, професора Ігоря Лицура та кандидата економічних наук Тетяни Носуліч, що були присвячені відповідно проблемам реформування системи управління природними ресурсами та соціоекологічним аспектам сталого розвитку сільських територій в умовах децентралізації.

У дискусіях круглого столу взяли участь і запрошені на захід провідні вчені Національного університету біоресурсів і природокористування України: проректор з навчальної та виховної роботи, академік НААН України, доктор економічних наук Сергій Кваша; член-кореспондент НААН України, доктор сільськогосподарських наук, професор Микола Доля; доктор економічних наук, професор Василь Будзяк; доктори економічних наук Андрій Мартин та Ольга Дорош; доктор економічних наук, професор Іван Ковальчук.

Учасники круглого столу на основі обговорення представлених доповідей та проведеної дискусії прийшли до висновку, що недостатній вплив господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу на темпи соціально-економічного піднесення України та окремих регіонів зумовлений відсутністю реальних прав в органів місцевого самоврядування стосовно володіння, користування та розпоряджання природними благами і недосконалістю міжбюджетних відносин щодо перерозподілу природно-ресурсних та екологічних платежів. Зазначене вимагає реформування системи управління природними ресурсами в напрямі її децентралізації.