Загальновідомим є те, що природно-ресурсні активи (далі – ПРА) – це запаси природних ресурсів, що мають економічну цінність і можуть бути використані для виробництва товарів і послуг, які є важливою складовою багатства будь-якої країни або регіону та можуть бути використані для створення робочих місць, стимулювання економічного зростання та підвищення рівня життя населення.

Структурування характеристики місця і ролі ПРА у формуванні оновлених господарських відносин за основними просторами забезпечення сталого господарювання допомагає зрозуміти їх значимість у процесах переформатування національної господарської системи. Кожен пріоритет, представлений за відповідними площинами (табл. 1), що дозволяє: а) зосередитися суб’єктам управління на більш актуальних аспектах розвитку і управління природними ресурсами; б) розкрити основні фактори якості просторового розвитку; в) врахувати сучасні тенденції та проблеми. Підкреслимо, що такі фактори якості просторового розвитку господарських систем (ГС) як розвиток цифрових технологій та новацій, інклюзивний розвиток, управління земельними ресурсами, аграрна політика та енергетична безпека – є надзвичайно важливими для стимулювання економічного зростання, забезпечення сталості й стійкості, впровадження сучасних реформ. Урахування приведеного переліку факторів при їх взаємозалучені допоможуть покращити якість просторового розвитку і сприятимуть соціальному забезпеченню й екологічній стійкості в Україні.

Таблиця 1 – Основні фактори якості просторового розвиткугосподарських систем України 

Джерело: Обґрунтовано, визначено та систематизовано у табличному вигляді авторами дослідження

Пропонуємо для використання узагальнений інтегральний показник якості просторового розвитку, що репрезентовано в якості комплексного показника, який об'єднує різноманітні аспекти і дозволяє оцінити загальний рівень просторового розвитку господарських систем, територіального утворення, регіону чи країни. Врахування такого показника у діяльності дозволяє уникнути зосередження лише на окремих аспектах розвитку, забезпечить комплексне бачення ситуації та динаміку просторового розвитку. Узагальнений інтегральний показник сформовано за урахування вагових коефіцієнтів інтегральних показників, значення яких охоплює вказані у табл. 1 сфери господарської діяльності та соціального розвитку. Коефіцієнт вагомості останніх встановлюється за використання методу логічного проєктування (МЛП) в залежності від важливості кожного просторового аспекту для конкретної господарської системи (ГС), територіального утворення, регіону чи країни, у цілому. В якості формалізованого прикладу розрахунку цього показника пропонуємоформулу (1) за урахування дванадцяти найбільш вагомих факторів якості просторового розвитку господарських систем Київського регіону.

У приведеному прикладі (формула (1)) коефіцієнти вагомості інтегральних показників встановлені теоретично довільно за МЛП і можуть бути змінені залежно від важливості та пріоритетів конкретної господарської системи/територіального утворення. Застосування узагальненого інтегрального показника якості просторового розвитку в управлінській діяльності дозволить зводити великий обсяг інформації до зрозумілого та зручного для аналізу формату, спростити процес прийняття рішень та спрямувати на обґрунтований і сформований суб’єктами управління комплекс організаційно-економічних заходів у напрямі покращення якості просторового розвитку господарських систем.

Відділ методології сталого розвитку

Микитенко В. В., д.е.н., проф.,

Заслужений діяч науки і техніки України