Компанія НАК «Енергоатом» проінформувала, що російські окупанти, які тимчасово контролюють Запорізьку АЕС (ЗАЕС) в Енергодарі Запорізької області, намагаються запустити четвертий енергоблок.

Незаконно призначений російською владою т.зв. «генеральний директор» окупованої Запорізької АЕС Юрій Чернічук наказав українському персоналу АЕС, запустити в роботу четвертий енергоблок. Персонал станції категорично відмовляється виконувати такий наказ, чому є ряд причин:

1.      Даний «наказ» представника окупантів є прямим порушенням ліцензії на експлуатацію ЗАЕС, виданої Держатомрегулюванням України.

2.      Український персонал, внаслідок психологічного і фізичного тиску намагається покинути Енергодар і виїхати на підконтрольну Україні територію. Так, близько 30 осіб ліцензованого персоналу ЗАЕС вже покинули місто.

3.      Ресурси для охолодження навіть одного діючого енергоблоку АЕС на разі є дуже обмеженими, внаслідок знищення Каховської ГЕС.

4.      Ревізія і контроль обладнання АЕС не здійснюються згідно діючих нормативів і їх безпековий стан функціонування викликає запитання.

5.      Значне мінування російськими окупантами території ЗАЕС може мати непередбачувані наслідки, насамперед для діючого енергоблоку. Так, зроблені 5 липня 2023 року фото з супутника PlanetLabs, зафіксували на даху четвертого енергоблоку ЗАЕС появу невідомих об'єктів. Про мінування саме цього енергоблоку раніше повідомляв Генштаб Збройних сил України.

Важко передбачити до яких дій вдадуться окупанти, але вірогідність того, що ЗАЕС запустять у реальну роботу дуже мала, та й швидше нагадує авантюру ніж реальний план, яка може мати далекі наслідки для Європи загалом.

Науковці-атомники зазначають, що запуск ЗАЕС без відбудови Каховської ГЕС наразі не можливий. Якщо не відбудувати Каховське водосховище то Україна лишиться більше 20% загальної енергогенерації держави. В середню перспективу, навіть за умови шалених темпів розвитку альтернативної енергетики, ці втрати не вдасться компенсувати. Відповідно Україна ризикую опинитися не тільки зі значним економічним, а й екологічним тиском, адже значна втрата низьковуглецевого джерела енергії доведеться компенсовувати традиційними.

Деякою альтернативою може бути добудова 3 і 4 енергоблоків Хмельницької АЕС, але перспективи наразі туманні. Уряд України планує викупити у Болгарії два ядерних реактори ВВЕР-1000, під які спроектована ХАЕС, але експерти, зокрема ексзаступник міністра палива та енергетики М. Штейнберг, зазначають, що для цього Україна має підписати відповідний договір з рф. Продаж обладнання ядерних установок та комплектуючих до них іншим країнам є предметом спеціального експортного контролю. Це означає, що для того, аби Болгарія передала його Україні, потрібен дозвіл безпосередніх виробників, тобто рф. Відповідно має бути підписана тристороння угода: рф-Болгарія-Україна. Відповідно до угоди покупець бере на себе відповідальність та зобов’язання щодо цільового використання ядерного обладнання, яке є об’єктом подвійного призначення. Такі умови передбачаються системою міжнародного права з метою попередити розповсюдження ядерної зброї та перебувають на контролі МАГАТЕ. Окрім цього, перед тим як купувати згадане ядерне обладнання у Болгарії потрібно здійснити його технічний аналіз (особливо щодо стану корпусів), оскільки невикористаним реакторам уже понад 20 років. Таким чином ймовірність якомога швидшої добудови ХАЕС низька, і якщо стане реальністю то тільки після перемоги України, у період відбудови.

Звичайно можна було б збудувати енергоблоки за іншими проектами, наприклад під реактор АР1000 компанії Westinghouse, але тоді мова йде саме про побудову, а не добудову, оскільки навіть фундамент під АЕС необхідно розробляти з нуля. Це десятки мільярдів доларів, що наразі навіть для українських партнерів сума дуже висока.

Відділ природно-техногенної

та екологічної безпеки

к.е.н., н.с. В.В. Бойко