Співставлення глобального і національного рівнів екологічної безпеки через оцінку ризиків передбачає пошук дієвих систем механізмів досягнення мети (рисунок). В такому разі процес інтеграції в глобальний економічний простір буде виваженим та націленим на взаємоузгоджене удосконалення економічного розвитку на національному рівні.Звідси можна зробити висновок про те, що фінансова глобалізація призводить до покращення макроекономічних показників тієї чи іншої країни за умови наявності так званих вихідних умов, які водночас можуть стати певним здобутком для урядів тих держав, що на момент включення у глобальний ринок не мали достатньо чітких стартових позицій.

Рис. Механізм управління ризиками через оцінку взаємодії національного і регіонального рівнів

У таких умовах глобальна взаємодія передбачає існування широкого спектру мікроекономічних та макроекономічних аспектів її реалізації, а тому вимагає від держав-учасниць не лише гармонійного поєднання їхніх зусиль, але й зрівноваження методів та механізмів розвитку.

Переваги глобалізації, якими прагнуть скористатися країни, сприймаючи їх як часткову кінцеву мету, можуть виглядати додатковими конкурентними перевагами для тих країн, що оперують ними на момент залучення до активної світової спільноти. Основним положенням при виборі системи управління розвитком економіки на національному рівні є адекватність реагування на зовнішні та внутрішні впливи, тим самим створюються передумови для підвищення ефективності управлінської діяльності та адаптаційної здатності до мінливих умов, відбувається адаптація «національного» до умов «глобального».Російське вторгнення в Україну продемонструвало, як глобалізований світовий економічний простір зазнає впливу так би мовити «знизу догори»:через військові дії на території нашої держави загострилися глобальні проблеми, що несуть негативні наслідки далеко за її межі, вплив конфлікту на світову економіку.

Перш за все, відчутним такий вплив став на стан глобальної продовольчої безпеки. За даними ООН, до нападу рф на Україну 44 млн людей у 38 країнах були на межі голоду, війна ж може збільшити цей показник. Національні та глобальні продовольчі системи виявилися вразливими через неможливість здійснення експортних поставок продовольства з України. Відбулося зростання світових цін на продовольство та посилення відчутності впливу неврожаїв на фоні порушення експорту зернових.Крім цього, війна призведе до скорочення продовольчого забезпечення у багатьох країнах Близького Сходу та Північної Африки. Експерти Світового банку та ЄБРР відзначають, що «жертвами» російської агресії проти України можуть стати Туреччина, Єгипет, Індія, Таїланд, Грузія, Вірменія, ПАР, Ліван та навіть Шрі-Ланка. Вагома частина українських полів лишаються непридатними для посіву через бойові дії. У підсумку, продовження війни рф проти України спричинить глибокі економічні потрясіння, які впливатимуть на ліквідність агровиробників, зростання світового попиту на сільськогосподарську продукцію, скорочення продовольчого забезпечення у багатьох країнах, зростання продовольчих цін та прискорення інфляції.

Світова екологічна спільнота переймається подіями в Україні не тільки через загострення продовольчої проблеми, а йчерез проблеми екології. Екологічної шкоди від обстрілів хімічних заводів до випалених в результаті бойових дій лісів відчують не лише екосистеми України, а й населення цих регіонів. Екологічна небезпека, з якою стикається Україна внаслідок збройного конфлікту (забруднення підземних вод, водойм, підтоплення площ і просідання ґрунту, забруднення атмосферного повітря, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і псування об'єктів природно-заповідного фонду тощо), також посилюється промисловим фоном країни. Важка промисловість є значною частиною економіки України, насамперед на сході країни.

Окрім прямих негативних наслідків військових дій спостерігаються й низка інших проблемних питань.Одна з найстаріших і найбільших неурядових організацій із захисту дикої природи в Білорусі змушена закритися. Франкфуртське зоологічне товариство втратило більше третини своєї європейської програми через війну в Україні, де протягом двох десятиліть проводило природоохоронну роботу. Природа не знає кордонів. Тому Україна не має самостійно боротися з цією загрозою.

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки

к.е.н. Алла Омельченко