10 березня 2023 року

18:48:01 10.03.2023 Назад

ДО ПИТАННЯ ПОБУДОВИ КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Для дослідження особливостей підприємництва у сфері природокористування важливим є існування системи їх диференціації, розмежування. Ця система дозволяє краще ідентифікувати особливості підприємництва, його специфічні можливості. Зараз існує ряд принципів класифікації підприємництва. Можливо диференціювати підприємництво за рівнем розвитку, за сферою, за участю підприємців в межах держави і зовнішніх, за рівнем інноваційності.

Можлива класифікація і за джерелами походження капіталу для підприємництва. Ця класифікація передбачає поділ підприємництва за участю державного і приватного капіталів. Для класифікації характеристик підприємництва у сфері природокористування можливим є використання цього підходу.

Що являє собою ця класифікація? Підприємництво потребує стимулу, ресурсів для свого розвитку. Важливим є джерело цих ініціатив. Ці ініціативи можуть бути за походженням зі сторони держави і її інституцій, а можуть йти зі сторони приватних структур. Для країн Заходу, поряд з державними структурами в галузі природокористування, успішно працюють і приватні структури. Зокрема, відомим є Rabobankв Нідерландах –  формує до 90% фінансових ресурсів для аграрного сектору країни, компанія Lactalis з Франції, що інвестує в різні аграрні проекти поза межами Франції.

Державний капітал – це капітал, що формується і спрямовується державою для започаткування і підтримання підприємництва з метою реалізації переважно бізнесових цілей. Чому «переважно» бізнесових цілей? Тому що для держави підприємство може вирішувати і інші цілі, крім отримання прибутку. Підприємство, що засноване за участі держави може бути корисним для забезпечення робочими місцями, підтримки місцевої інфраструктури, вирішення природоохоронних питань.

Приватний капітал більш орієнтується для досягнення цілей в бізнесі – це і можливість прибутку, і просування продукту, завоювання нових ринків, інноваційні рішення.

Основним джерелом формування державного капіталу є держава і її інституції. Це можуть бути центральні і місцеві органи влади, що функціонують в певній сфері, її регулюють. Приклади цих підприємств: ліси в управління держпідприємств, державні агропідприємства (ПАТ «Аграрний фонд», «Украагролізинг» та ін.). Для приватного капіталу класифікація є більш широкою – джерелами капіталів є приватні банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, управляючі компанії. Основним джерелом приватного капіталу є фінансові ресурси приватних структур.

Ефективність використання капіталу. Використання капіталу різниться залежно щодо джерел. Як правило, ефективність використання приватного капіталу є вища. Приватний власник більш зацікавлений в ефективності фірми, підприємства. Якщо, до прикладу, є аграрне підприємство державне і приватне, то друге за економічною ефективністю буде кращим. Ефективність є економічна і екологічна. Цікавою є екологічна ефективність – відношення витрат до екологічних результатів.

Для підприємств державного капіталу динаміка обігу фінансів є досить повільною. Це обумовлюється стилем управління, неефективним використанням способів організації розвитку підприємства. Для приватного капіталу ситуація протилежна. Це і кращі динамічні параметри, і ефективне спрямування фінансів. Для приватного бізнесу не може бути інакшою ситуація, адже це призведе до занепаду фірми. Хоча, якщо підприємство працює в лісовій галузі, то, в силу природних причин, темпи функціонування (і обігуфінансів) повільні. Але, питання в тому, щоб активізувати (прискорити) сааме фінансову надбудову підприємства, а сировинний базис є сталим.

 

Анатолій Сундук, д.е.н., с.н.с.

завідувач відділу проблем економіки земельних і лісових ресурсів