Через погіршення клімату, надзвичайно посушливих зими та весни протягом тривалого періоду, які супроводжувалися рекордними літніми температурами та періодичними хвилями спеки, основні виробники агропродукції у світі стабільно констатують кризові показники накопичення вологи у ґрунті, а висіяне вчасно зерно,у різний період свого розвитку та дозрівання, зазнає теплового стресу внаслідок перегріву.

Ще у червні-липні 2022 року ФАО оприлюднило прогноз щодо стану та перспектив розвитку глобального продовольчого ринку Європи та світу в цілому. За рядом об’єктивних причин (порушення логістики під час дії військового стану) Україна автоматично втрачала частину ринків збуту для сільськогосподарської продукції. У 2021 році українську аграрну продукцію експортували до 191 країни світу. ТОП-5 найбільших світових експортерів становили Китай (16% української експортної виручки), Індія (7%), Нідерланди (6%), Єгипет (6%) та Туреччина (5%).Через обмежену пропозицію зернових від України на світовому ринку ціни збільшились протягом останніх 5 місяців, однак з початком нового сезону це може бути ще відчутніше.Підйомвикликаний різким зростанням міжнародних цін на продовольство, що відображає триваючі перебої в ланцюжках поставок, в першу чергу – на території Україні.

За даними ФАО, цього року країни світу витратять на імпорт необхідних продуктів харчування 1,8 трильйона доларів. При цьому, через зростання цін, їм вдасться закупити значно менше продовольства, ніж рік тому.

Поряд із геополітичними викликами, на рівень забезпеченості продуктами харчування у світі впливатиме тривала спека, котра встановилась на території Європи. Відповідно до попереднього аналізу експертів Спільного дослідницького центру Європейського Союзу, Європа зараз переживає посуху, яка є найсильнішою за останні 500 років.Згідно даних нового звітуЄвропейської обсерваторії, близько 64% території ЄС оголосили про критично низьке зволоження та високу ймовірність засухи, наслідки котрої не будуть подолані у найближчий часовий проміжок.Експерти стверджують,  що теплі та сухі умови, які викликають лісові пожежі та зменшують врожайність, збережуться в деяких країнах до листопада. Тобто, більша частина території входитиме у зимовий період із мінімальним запасом вологи.

Декілька культур ЄС постраждали від спеки особливо сильно: згідно з останніми даними, прогнозована врожайність зернових буде на 16% нижча за 5-річний середній показник, а кукурудзи – на 15%.«Тепловий апокаліпсис» в Європі вже зробив своє діло — світ очікує рекордне зменшення виробництва кукурудзи та інших зернових в ЄС, а також невтішними є прогнози щодо виробництва в США і Бразилії. Країни Європи очікують найнижчі врожаї кукурудзи з 2007-2008 рр. через посуху, з якою зіштовхнулися основні виробники цієї культури — Румунія, Болгарія та Угорщина.

Спекотна погода і у США. Але, якщо в Європі вона триває досі, то у Штатах протрималася тільки 1-2 тижні в липні. На зміну спеці прийшла прохолодна і дощова погода. Наразі від посухи в США страждають приблизно 29% площ. Але загалом зернові культури витримали теплове навантаження.

Стосовно урожайності по Україні, то ярі посіви в центрально-північній і східній частинах (зокрема кукурудза на зерно та соняшник) отримали користь від покращення умов зволоження ґрунтуі відсутність теплового стресу під час цвітіння іранній налив зерна. Разом з тим, стабільні агрометеорологічні умови переважали в західних областях (основні соєві виробничі регіони), що дозволило отримати досить хороший урожай. Проте тривала посуха впівденних областях та складність умов збирання врожаю (наприклад, Одеська, Херсонська) погіршили потенціал врожайності ще більше, особливо для зернової кукурудзи тасоняшнику, які тут переважають.

Експерти наразі двояко розглядають вплив кліматичних змін на продуктивність сільського господарства. До позитивних вони відносять: покращення умов і скорочення термінів збирання врожаю; можливість ефективного впровадження пізньостиглих сортів (гібридів), для яких необхідно більше теплових ресурсів; покращення умов перезимівлі сільськогосподарських культур і багаторічних трав; підвищення ефективності внесення добрив. До негативних – погіршення якості зерна внаслідок підвищення концентрації вуглекислоти у повітрі; почастішання та посилення посух у вегетаційний період; прискорення розкладання гумусу в ґрунтах; погіршення зволоження ґрунту в південних регіонах; незабезпечення повної яровизації зернових; зростання кількості шкідників, поширення збудників хвороб рослин та бур’янів за рахунок сприятливих умов їх перезимівлі; зростання вітрової та водної ерозії ґрунту, спричинене збільшенням кількості посух та екстремальних опадів; збільшення ризиків вимерзання озимих культур через відсутність стійкого снігового покриву при значному зниженні температури.

Відділ природно-техногенної та екологічноїбезпеки,

 д.е.н., с.н.с. Г.О. Обиход

к.е.н. А.А. Омельченко