18 серпня 2022 року

23:02:01 19.08.2022 Назад

ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНИХ, СОЦІАЛЬНИХ І ЕКОНОМІЧНИХ КРИТЕРІЇВ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

В умовах оцінки результативності повоєнної розбудови України важливу роль відіграватимуть процеси досягнення національних індикаторів Цілей сталого розвитку (ЦСР) та здійснення на цій основі моніторингу реалізації національних програм і стратегій. Задля успішного регулювання цього процесу залишається важливою вимогою наявність розвинутої інституційної структури управління сталим розвитком. При визначенні такої структури важливо, щоб інституція, відповідальна за це питання, мала достатні права та повноваження, які б дали їй змогу мобілізувати зусилля всіх органів управління, що мають відношення до вирішення завдань, що постають у цій сфері.

Згідно офіційних джерел, 24 напрями охоплюватиме  «План відновлення країни на період 2022–2032», зокрема «відновлення економіки» та «екологічна безпека». 750 млрд доларів – так оцінюється виконання плану відновлення України (850 проєктів). Важливим є розподіл коштів та ефективне їх використання, а тому проєкти розподіляються за напрямами:

1) розвитку – забезпечення сталого розвитку країни, проведення структурних реформ, забезпечення економічного зростання екологічно невиснажливим способом, створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності;

2) безпеки – забезпечення безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій та приватної власності, забезпечення миру і захисту кордонів, чесного та неупередженого правосуддя, невідкладне проведення очищення влади на всіх рівнях та забезпечення впровадження ефективних механізмів протидії корупції. Пріоритетом є безпека життя та здоров'я людини, що неможливо без ефективної системи охорони громадського здоров'я, надання належних медичних послуг, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечного стану довкілля і доступу до якісної питної води й санітарії, безпечних і якісних харчових продуктів та промислових товарів;

3) відповідальності – забезпечення гарантій кожному громадянину, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних та релігійних переконань, статі, соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних ознак, мати доступ до високоякісної освіти, системи охорони здоров'я та інших послуг в державному та приватному секторах;

4) гордості – забезпечення взаємної поваги та толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку тощо.

За звітністю 2021 року, який щорічно складається ООН і Фондом Bertelsmann, Україна посіла 36 місце в рейтингу 165 країн світу. На звітний період прогрес країни укладачі рейтингу відзначили у досягненні десяти з 17 цілей, які визначають сталий розвиток країни в економічній, соціальній та екологічній сферах. У жодній із базових цілей Україна не погіршила свої позиції. Зазначалося, що найбільший прогрес Україна показала в досягненні мети «…повсюдної ліквідації бідності у всіх її формах».

Повоєнний період вимагатиме перегляду пріоритетів розвитку для досягнення ЦСР. І хоча за часи адаптації ЦСР в Україні 42,6% ресурсів спрямовувались на реалізацію 16-ї цілі ЦСР - «Мир, справедливість та сильні інститути», вже нині стає зрозумілим, що інтерпретацію завдань (для України їх визначено декілька в рамках Стратегії сталого розвитку) в рамках даної цілі слід суттєво змінити. Ціль 1 «Подолання бідності» тепер стане ключовим завданням суспільного розвитку, на реалізацію якої дотепер спрямовувалось лише 0,7% ресурсів. Так само в умовах зруйнованої інфраструктури нагальним стає ЦСР 6 «Чиста вода та належні санітарні умови», яка охоплює забезпечення наявності та сталого управління водними ресурсами та санітарією (дотепер 3,3% ресурсів). ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» має особливу роль у забезпеченні прогресу в досягненні всіх ЦСР, створюючи передумови для зростання доданої вартості та ВВП (нині 1,2% ресурсів). Ціль 8 «Гідна праця та економічне зростання» (4,6% ресурсів) набуває першочергового значення для повернення українських біженців і напряму впливатиме на соціально-демографічний стан.

Крім того, повоєнна розбудова змусить не тільки переглянути пріоритети, але і уникнути декларативних заяв, замінивши їх нагальними задачами. Тим паче, що «вектор відповідальності» вже докорінним чином змінюється. Словесна орієнтація на людину характерна для будь яких політичних документів в усьому світі, не тільки популістичних. Для України, яка має на сьогодні вже 12 млн вимушено переміщених осіб, з яких 3,5 млн опинилися за кордоном, і ще стільки ж можуть опинитися там же, це стало дуже конкретною вимогою. Те ж саме стосується і Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки, яка є основним планувальним документом для реалізації секторальних стратегій розвитку, координації державної політики у різних сферах .

Переконані, що серед усіх ЦСР у післявоєнний період Україні необхідно буде зосередитися в цілому на стійкому та сталому розвитку міст та регіонів. Процес відновлення України повинен орієнтуватися на удосконаленні міського планування, яке ґрунтувалося б на принципах сталого розвитку. В основі планування міст має бути людина та її потреби, а громадські простори мають бути безпечними, доступними та комфортними для кожного, що можливо за умови дотримання таких заходів. Деталізовано це має виглядати наступним чином:

        Розвиток сталої мобільності. У процесі відбудови міст необхідно орієнтуватися на принципи сталої мобільності. Необхідно обладнати смугами громадського транспорту усі дороги, розробити і реалізувати плани розвитку велосипедної інфраструктури, обладнати для пішоходів 100% довжини магістральних доріг, а для велосипедистів – мінімум 50%. Використання громадського транспорту замість приватних автомобілів є ключовим елементом компактного міста. Громадський транспорт є більш ефективним, дозволяє звільнити міський простір, оскільки перевозить людей групами, а також скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також у містах важливо розвивати мультимодальність, що означає можливість змінювати різні види транспорту в одній поїздці без надмірних зусиль, а також створити сприятливі умови для пішого пересування на коротких дистанціях, особливо, з огляду на змішаний характер землекористування. Стратегічне значення для населення має залізнична інфраструктура, тому необхідно забезпечити сполучення залізницею як мінімум всі міста з населенням від 100 тисяч.

        Дотримання компактності та багатофункціональності у містоплануванні. Змішане використання територій, притаманне багатьом європейським містам може стати новим пріоритетом при відновленні зруйнованих міст, а також будівництві нового житла для внутрішньо переміщених осіб. Створення багатофункціональних міських просторів, що поєднують різного роду активності (житло, робота, шопінг, відпочинок), дозволить забезпечити гідні умови проживання, соціальні потреби, а також суттєво зменшити потреби у використанні транспорту.

        Перехід на «зелену» енергетику. При відбудові зруйнованих населених пунктів планування інфраструктури необхідно здійснювати орієнтуючись на місцеві джерела енергії (скидне тепло, ВЕС, СЕС, біомаса тощо), намагатися максимально диверсифікувати джерела генерації та скоротити відстані від місця генерації енергії до споживача. Збільшення частки відновлюваних джерела енергії в енергобалансі міста, а також заходи з енергозбереження дозволять підвищити енергонезалежність громад та пришвидшити досягнення національних кліматичних цілей.

        Вирішення проблем озеленення міст та пріоритетність природоорієнтованим рішенням. Згідно з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України рівень озеленення вулиць має бути не меншим 25%, а територій біля шкіл – 45-50%. Містобудівні практики довоєнного періоду доволі часто ігнорували будь-які норми озеленення, що призвело до ущільнення забудови, зменшення розмірів рекреаційних зон, погіршення якості повітря, формування теплових островів та, в цілому, погіршення умов проживання містян. Програми комплексного озеленення міст повинні розроблятися паралельно з планами відбудови територій, що постраждали у наслідок військових дій.

        Розбудова системи моніторингу якості повітря та запобігання його забрудненню. До початку війни забруднення повітря в Україні було причиною найбільшої кількості передчасних смертей серед усіх країн Європи. У Києві майже 90% забруднюючих речовин у атмосферному повітрі були від транспорту. Саме тому у проєктах відбудови міст та регіонів потрібно закладати кошти на закупівлю та обслуговування нових автоматизованих стаціонарних постів моніторингу якості повітря. Також за необхідності переглянути та внести зміни до Програм державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря зон та агломерацій.

        Розбудова систем водопостачання та водовідведення у населених пунктах з урахуванням найкращих доступних технологій. Інфраструктура водоканалів (очисні споруди, лабораторії, насосні станції) потрапили під значний удар зі сторони окупантів. Більшість з них потребує повної реконструкції та відновлення. Щоб зменшити навантаження на довкілля, необхідно відновлювати системи водопостачання та водовідведення з урахуванням найкращих доступних технологій.

Україна стала епіцентром, куди спрямовується світова фінансова підтримка. Інвестиції зосереджені на протидії агресору, проте вони мають відповідати принципам стійкості та критеріям ESG. Європейський інвестиційний банк схвалив допомогу у 668 млн євро на забезпечення потреб критичної інфраструктури та відновлення соціальної інфраструктури, зруйнованої агресором. Водночас саме цей банк на початку 2022 року посилив вимоги до соціальних та екологічних стандартів для всіх своїх проєктів.

ЄБРР оприлюднив пакет допомоги у 2 млрд євро у відповідь на війну в Україні. З початку роботи банку в Україні обсяг кредитування досягнув 16 млрд євро та 511 проєктів, у тому числі понад 1 млрд євро у 2021 році. Вся інвестиційна діяльність побудована згідно соціально-екологічної політики та стандартів ЄБРР. Банк є світовим лідером у сфері кліматичного фінансування. До 2022 року він зобов’язався синхронізувати діяльність із Паризькою угодою, до 2025 року стати мажоритарним «зеленим» банком. Важливим напрямом інвестицій у проекти досягнення ЦСР не лише в Україні, а й в Європі та США, є енергетична незалежність. Адміністрація Байдена наполягає на тому, що найкращий шлях для зменшення залежності від російської енергетики – прискорити перехід на відновлювані джерела енергії, одночасно шукаючи короткострокові варіанти виведення на ринок нової нафти та газу. США розглядає інвестиції в понад $500 млрд на кліматичні витрати та податкові стимули для збільшення виробництва відновлюваної енергії, впровадження електромобілів та підвищення енергоефективності.

Нинішня ескалація призвела до радикального переосмислення всередині Європи. З одного боку, максимальний фокус на розвиток відновлювальних джерел енергії, а з іншого – короткострокові рішення пошуку альтернатив російському газу. Наприклад, Німеччина розглядає продовження терміну служб вугільних і атомних електростанцій та створення національного вугільного запасу. Схожа позиція і в інших європейських країн. Нова геополітична та енергетична ринкова реальність вимагає різкого прискорення переходу на чисту енергетику та підвищення енергетичної незалежності Європи від ненадійних постачальників та викопного палива. Наразі ЄС імпортує 90% необхідного для свого споживання газу.

Ситуація в Україні показала, наскільки світ є крихким та потребує єдності та партнерства, щоб протистояти глобальним викликам людству та забезпечувати цілі сталого розвитку, зокрема, за мир та справедливість.

 

Відділ природно-техногенної та екологічноїбезпеки,

 д.е.н., с.н.с. Г.О. Обиход

к.е.н. А.А. Омельченко