Основними нормативно-правовими документами щодо оцінки техногенних збитків в Україні на сьогодні лишаються:

1.Тимчасова типова методика визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів й оцінки економічних збитків, спричинених народному господарству забрудненням навколишнього середовища, яка була затверджена ще в 1983 році і успадкована від СРСР.

2. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. №175 (із змінами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 року № 862 (862-2003-п) “Про затвердження змін до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”). Відповідно до положень останньої, серед збитків є руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр).

В умовах воєнного стану було внесено деякі поправки до діючого законодавства, а саме зміни до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» (законопроєкт №7269), котрий передбачає одноосібні рішення голів громад в таких напрямках, котрі безпосередньо стосуються поводження з небезпечними відходами: звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд; обстеження будівель і споруд пошкоджених внаслідок бойових дій; демонтаж будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.

Серед практик поводження із будівельними відходами виділяють утилізацію та повторне використання будівельних відходів, що утворилися внаслідок руйнувань під час війни. Перед цим запланована та проводиться робота із розбирання завалів, що утворилися внаслідок бойових дій, та очищення населених пунктів від уламків зруйнованих об’єктів. Такі будівельні відходи можуть мати повторне використання не тільки при відновленні пошкоджених об’єктів, а й при виробництві будівельних матеріалів. Відходи, що непридатні для переробки (рециклювання) та використання як вторинна сировина, підлягатимуть складуванню та подальшій безпечній з точки зору впливу на довкілля утилізації.

Процесу утилізації чи повторного використання будівельних відходів передує ряд заходів, де строго дотримуються наступного алгоритму.

1.       Дотримання безпеки при наявності висновків ДСНС України.

2.       Встановлення власника майна та отримання доступу до нього.

3.       Набуття виконавчою владою в особі місцевих органів самоврядування та військовими адміністраціями відповідальності за організацію робіт.

4.       Визначення виконавця робіт (приватна чи комунальна компанія).

5.       Фінансування. Усі послуги, що надаються суб’єктами господарювання з демонтажу та вивезення відходів, фінансуються відповідальним за організацію робіт (місцеві бюджети, фонди та держбюджет). Приватно-державне партнерство виключено.

6.       Розподіл відходів на будівельні та вторинний матеріал.

7.       Інфраструктура полігонів (в межах населеного пункту – закритий полігон №6 м. Києва, котрий прийняв на кінець травня 2022 року 2,0 тисячі кубометрів будівельних відходів).

Повторне використання будівельних відходів передбачено за напрямками:

– створення підстилкового шару під’їзних та мало напружених доріг;

– створення фундаментів під складські виробничі приміщення;

– влаштування основи чи покриття пішохідних доріжок, автостоянок, прогулянкових алей, схилів уздовж рік та каналів;

– виготовлення бетонів для улаштування пішохідних доріжок, внутрішніх площадок гаражів та сільських доріг;

– виробництва бетонних та залізобетонних виробів класу міцності до В25.

Процедури з ціноутворення на послуги процесу утилізації чи повторного використання будівельних відходів наразі немає. Вона може з’явитися лише після ухвали КМУ. До того часу вартість послуг узгоджуватиметься з виконавцем послуг, і оскільки цей процес здійснюватиметься без застосування процедур, визначених Законами України “Про публічні закупівлі”, то ймовірність встановлення некоректної ціни на послуги більш ніж велика.

Окремі фінансові питання потребуватимуть додаткового уточнення та співставлення із цінами, наприклад, країн ЄС.

Рівень цін на вивезення та переробку будівельних відходів у країнах ЄС

Порядок цін українських операторів значно відрізняється від рівня ЄС. Крім того, єдиною операцією, на яку заплановано витрати, є утилізація.

Тарифи на надання послуг із захоронення відходів ПрАТ «Київспецтранс»

Якими можуть бути джерела фінансування робіт із поводження з відходами пошкоджених будівель? Можлива компенсація за рахунок резервних фондів, але:

По-перше, в Україні слабка база резервних фондів. Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1 відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету

По-друге, положення пункту 3 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету від 29 березня 2002 р. № 415 (із змінами від 02.03.22) не застосовується в умовах воєнного стану та у разі здійснення, згідно із законом, заходів з часткової мобілізації;

За умов ринкової економіки уся відповідальність за еколого-економічний збиток, нанесений внаслідок катастроф техногенного типу, покладається на підприємство – джерело катастрофи/забруднення. По суті компенсувати нараховані збитки має Росія як держава-агресор, проте на наш погляд вбачаються складнощі з отриманням компенсації.

Відділ природно-техногенної та екологічної безпеки

Обиход Г.О., д.е.н., с.н.с.

Маковецька Ю.М., к.е.н., докторант