3 травня 2022 року

22:10:21 03.05.2022 Назад

БАЗОВІ МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ МНОЖИНИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У сучасних умовах, для забезпечення поступового розвитку системи управління сталим господарюванням, стає очевидним нагальність та необхідність врахування поведінки суб’єктів,задіяних у процесах різних форм діяльності. На даний час можна виділити декілька усталених поведінкових моделей, зокрема, монетарну, маркетингову, інвестиційну, підприємницьку. І окремим рядком–адаптивно-каверну когнітивну (авторська пропозиція). Саме за рахунок творчого їх застосування у конкретних умовах функціонування певного господарського утворення можна досягнути відповідного синергійного управлінського ефекту. Втім, пошук адекватних управлінських прийомів впливу на процес сталого господарювання має проводиться у рамках критичного аналізу змістовних ознак типових моделей поведінки стейкхолдерів. Далі приводимо їх короткий опис.

Модель монетарної поведінки. Центральним моментом вказаного типу моделі поведінки суб’єктів господарської діяльності виступають фінансовий потенціал та фінансові активи і, пов'язані з ними, економічні дії, розподіл/перерозподіл, обмін тощо.

Модель маркетингової поведінки. Тут визначальним у поведінці суб’єктів господарської діяльності є постійне вивчення й врахуванні напрямів, темпів і характеру розвитку й трансформації певного типу ринку, а також спроба та намагання здійснити відповідний вплив на нього або на його окремі елементи.

Модель інвестиційної поведінки. У даному разі характерним є постійний пошук суб’єктом господарювання найбільш прибуткових сфер економічної діяльності для того, щоб природно-ресурсні активи розмістити саме у певних галузях і виробництвах, і тим самим, максимізувати рівень своєї прибутковості.

Модель підприємницької (інноваційної) поведінки. Для цього типу моделі поведінки важливим стає орієнтація суб’єкта господарювання лише на те, що б в умовах ринкової невизначеності досягнути певну норму прибутку, тобто коли тип його економічної поведінки буде адаптованим до зовнішнього середовища та враховуючим його трансформації, а також орієнтованим на прийняття нестандартних управлінських, економічних, виробничих та соціальних рішень.

Модель адаптивно-каверної когнітивної [tocover – покривати, викручуватися]) поведінки (авторська пропозиція). Сутність її полягає у заповненні поведінкових лакун, пов’язаних із відхиленням від чотирьох загальноприйнятих моделей поведінки суб'єктів господарювання, у зв'язку з рядом причин зовнішнього та внутрішнього характеру. У цій площині маються на увазі природні чи штучні обмеження щодо використання суб'єктом своїх здібностей і нахилів у певній сфері господарської діяльності. Крім того, суттєвим стає і врахування фактору специфічності сприйняття суб’єктом оцінок за наслідками інформаційного й економіко-статистичного аналізу простору господарювання тощо.

Проте, враховуючи, що ситуація як в Україні, так і у світі має ознаки суттєвих турбулентних зрушень, а економічна система держави набула показників карколомного падіння і стагнації, використовувати однозначні усталені моделі поведінки суб'єктами господарської діяльності задля досягнення результатів не є достатнім. Тому, базовими моделями мають стати комбіновані моделі вирішення проблемних питань.

Так, доцільним є розбудова та врахування моделі монетарно-підприємницької (інноваційної) поведінки. При цьому інкорпорація до монетарної моделі детермінант підприємницької (інноваційної) поведінки обумовлена реальним існуванням п’яти ключових факторів генерування соціальної адаптивності в сучасній монетарній культурі особистостей. Саме елімінування детермінант «монетарної тривожності» та факторів «заробіток» і «гроші – зло» при постійному нарощенні вагомості впливу на вибір моделі поведінки факторів «планування» та «гроші – можливості» і обумовлюють необхідність поєднання «монетарної» поведінки із «підприємницькою» у контексті формування специфічності поведінки у кожного суб’єкта господарської діяльності. Адже, монетарна поведінка множини суб’єктів господарської діяльності  є штучним середовищем, яке створюється під дією економіки-психологічних чинників самими суб’єктами управління в процесі провадження своєї діяльності та соціально-економічного життя. Отже, монетарна поведінка будь-якого суб’єкта господарювання, завдяки домінуючим в множині суб'єктів господарської діяльності цінностям, відображаючи духовний рівень і психологічні особливості спільноти, а також особистісні якості, вимагатиме постійного коригування й адаптації. А, за цим – нарощення й укріплення фінансового потенціалу об’єкту господарювання. Однак, домінуючим вимогам групи (множини суб'єктів господарської діяльності) можна відповідати лише завдяки/ у разі реалізації, одночасно з монетарною моделлю, і моделі підприємницької (інноваційної) поведінки. І, відповідно, завдяки бінарній моделі поведінки певний суб’єкт господарської діяльності стане здатним ефективно й результативно діяти й у фінансово-економічній сфері. Таких бінарних здатностей суб’єкт господарської діяльності набуває у процесі засвоєння цінностей, носіями яких є нормативний образ моделі «суб’єкта монетарно-підприємницької (інноваційної)» культури суспільства.

До другої комбінованої моделі поведінки суб’єктів господарювання – відносимо модель маркетингово-інвестиційної поведінки. У даному разі інвестиційна поведінка (investmentbehaviororprofit-seekingbehavior) полягає в отриманні прибутку шляхом вкладання певного обсягу інвестицій в джерело його формування. Іншими словами, в інвестуванні економіки будь-якого масштабу (домогосподарство, фірма, галузь, країна ін.), від функціонування якої суб’єкт господарювання отримує прибуток. Однак, реалізація, власне, лише однієї інвестиційної моделі множиною суб'єктів господарської діяльності на ринку не буде ефективною, якщо суб’єкти не будуть притримуватися й моделі маркетингової поведінки. Тобто, одночасно, керуючись відповідними принципами інвестиційної й маркетингової поведінки. Відтак, лише при бінарній спрямованості реалізації інвестиційних заходів можна убезпечити сприятливе економічне середовища на будь-якому рівні управління з дотриманням певних етичних норм поведінки суб'єктів господарювання у просторі певного ринку.

Отже, з метою формування сприятливого інвестиційного середовища в системі сталого господарювання слід дотримуватись певних маркетингових норм поведінки множини суб'єктів господарювання на будь-якому ринку. Вони, поряд із загальними етичними цінностями (взаємна довіра, порядність, сумлінність, чесність, повага до людини та віра в її сили), включають також нові (уточнені) правила і норми інвестиційної поведінки в бізнесі, вірність слову та послужливість у взаємостосунках й ін. Саме бінарність поведінки за маркетингово-інвестиційними принципами дозволяє забезпечити альтернативність стратегічного інвестиційного вибору. Адже, в основу стратегічних інвестиційних рішень суб’єктами, зазвичай, покладається результат активного маркетингового пошуку альтернативних варіантів напрямків, форм і методів здійснення господарської діяльності, вибір найкращих із них, побудова на їхній основі загальної стратегії розвитку об’єкта господарювання і формування механізмів її ефективної реалізації. Бо, альтернативність є найважливішою відмітною рисою всієї системи стратегічного управління і пов'язана вона з усіма основними елементами стратегічного вибору – інвестиційними цілями; соціальною, виробничою, інвестиційною технологічною, природно-ресурсною політикою за окремими аспектами; джерелами формування природно-ресурсних, інвестиційних, виробничих, кадрових ресурсів, стилем і менталітетом поведінки тощо.

До третьої комбінованої моделі, у повної мірі, відноситься модель адаптивно-каверної когнітивної поведінки. У цій площині доцільно підкреслити, що забезпечення постійного використання результатів технологічного прогресу в господарській діяльності, як відомо, є головним механізмом впровадження технологічних нововведень, що сприяють зростанню конкурентної позиції підприємства на ринку. Однак, у процесі життєдіяльності національна соціально-економічна системи генерує постійно деструктивні хвилі різного рівня. Їх безліч, і вони обумовлені різноманітними видами та розмірами джерел, змінами політичного устрою, відсутністю чіткої стратегії виходу з економічно, фінансової, технологічної та природно-ресурсної криз тощо. Накладення цих хвиль на більш дрібні, створюють ефект котрий характеризується  вкрай нестійкими формами поведінки суб’єктів господарювання. Також важливою характеристикою, на яку слід звертати увагу, є те, що економічні турбулентні хвилі відрізняються двоїстістю своєї сутності, тобто фізичної і ціннісної. Саме розбалансування пов’язаних з цім господарських процесів, обумовлюють несвободу й обмеженість підприємницької діяльності, занепадання державних інститутів тощо.

Таким чином, можна констатувати по те, що драматичний стан сучасної світової економіки, об’єктивно, на чільне місце поставив питання необхідності виконання завдання щодо глибокого осмислення характеру змін у моделях поведінки множини суб’єктів господарської діяльності, а також умов елімінування кризових процесів. Економічне життя України має турбулентний характер, який поєднується із глибокою кризою, що значно ускладнює застосування фіскальних важелів задля забезпечення сталого господарювання.

Відтак, з метою пом'якшення й палаталізації  економічних стресів й відновлення національної економіки, організаційно-економічні важелі та регулятори мають бути спрямовані на скорочення тривалості періоду спаду і депресії та, відповідно, на продовження періоду економічного цілеорієнтованого розвитку. Зазначене можливе лише за рахунок реалізації загальних цілей стратегічного розвитку не лише окремих підприємств, а об’єднань і корпорацій, а також окремих просторових утворень. А, це, значною мірою, залежить від зміни моделі поведінки множини суб’єктів господарської діяльності задля адаптації й швидкого використання новітніх технологій та нововведень у господарській практиці. Тож, нагальним, наразі, є формування й відпрацювання в системі сталого господарювання адаптивно-каверної когнітивної моделі поведінки множини суб’єктів господарської діяльності в умовах нарощення загроз і ризиків різної природи.

 

Відділ методології сталого розвитку

Микитенко В.В., д.е.н., проф.,

Заслужений діяч науки і техніки України